Iнтерв'ю

Epolets: «Ми пропонуємо людям не вестися на те, що заштовхують у наші макітри щодня»

На початку листопада одеський інді-рок гурт Epolets випускає другий альбом – Dogma. 7 листопада музиканти презентують новий лонгплей на концерті в київському клубі Sentrum. Напередодні релізу та виступу Muzmapa поспілкувалася з фронтменом гурту Павлом Вареницею про його власні догми, україномовність в музиці та війну як явище.

Epolets

Epolets лише три роки, а за плечима у гурту вже є гастролі в Польщі, Молдові, Білорусі. Поділіться секретом – як Epolets вдалося вирватися за кордон за такий короткий час?

Ніякого секрету немає. Треба працювати, постійно пробивати дорогу гурту. Коли я говорю «постійно», то я маю на увазі 24 години на добу. Твої близькі мають «ненавидіти» твій гурт (звісно, у переносному значенні :)), тому, що ти займаєшся цією справою і думаєш про це постійно. Нам у цьому допомагають багато людей, за що ми їм дуже-дуже вдячні!

Немає якоїсь схеми, як правильно просувати рок-гурт в нашій країні, тому, що ніякої схеми немає у нашому шоубізі, якого, до речі, теж немає. От такий парадокс :) Покладаєшся тільки на інтуїцію.

Ваш новий альбом називається Dogma. Чи є у Вас та музикантів певні принципи, які б ви ніколи і нізащо не порушили?

Звичайно, у нас у всіх є свої принципи, за якими ми й живемо. Я перфекціоніст, тому іноді мені дуже важко із собою. Один із моїх принципів – це тримати слово. Я дуже ціную людей, які знають ціну свого слова і тримають його.



За вашим твердженням попередній (дебютний) альбом Epolets не мав цілісної концепції. Яким є головний меседж другого студійника?

Ми пропонуємо людям не вестися на все, що нам заштовхують в макітри кожний день. Не вестися на догми, які нам пропонують кожного дня. Прислуховуватися до себе і завжди мати свою думку. Фільтрувати всю нову інформацію.



У попередньому альбомі були пісні українською, російською та англійською. Новий вийде у двох версіях – україномовній та англомовній. Звідки у Epolets такий потяг до поліглотства? Чи важить для вас те, якою мовою співати? Чи відчуваєте принципові відмінності у творчості різними мовами?

Пісні з нашої другої платівки я почав писати в турі Epolets. Першою була «Де ти є», так пішло і далі. Мабуть, у турі я зрозумів, що в нас має бути більше пісень українською. Я захотів бачити більше очей, які розуміють, про що я співаю, щоб вони переживали певні слова разом зі мною. Спочатку ми не планували два варіанти альбому, але коли все склали докупи, вирішили декілька пісень перекласти на англійську. А деякі пісні були вже написані двома мовами – просто так.



Ви з Одеси. В зв’язку з напруженою ситуацією в Україні на вашій малій батьківщині за останній час сталося багато тривожних подій. Наскільки комфортно займатися творчістю в такому місті? Чи змінилося щось в цьому розумінні після початку війни?

Зараз в країні йде війна, тому я взагалі не використовував би слово «комфортно». Не про свій комфорт ми повинні зараз думати.

Якось ви пояснювали назву гурту тим, що захоплюєтеся мужністю вояків, які носять еполети. А як ставитеся до війни як явища? Яку позицію займаєте в російсько-українському конфлікті? Чи відбилося це у нових піснях?

Війна – це найстрашніша річ з тих, що людина змогла вигадити. Війна – це гра політиків. Це маніпуляція людськими життями та людським розумом. Так, звичайно, – все, що відбувалося у нашій країні, ми так чи інакше відобразили у наших піснях. Поговоримо про це після того, як ви їх почуєте.



Фото з офіційної групи Epolets «ВКонтакте»

  • 10
  •  
  •  
  •  
  •  
Коментарі (1)
  1. Lex сказав:

    Не дочекаюсь концерту) Кльовий гурт

Відповісти

Ваш email не буде розголошено. Обов'язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.