Звіти

Із підпілля — у мейнстрім. Сучасна музика на ГОГОЛЬFEST-2016

Цьогоріч ГОГОЛЬFEST знову переїхав (із ВДНГ на арт-завод «Платформа»), але не зрадив традиції і присвятив окрему програму сучасній музиці. У 2016-му її фактично повністю віддали в розпорядження концертного клубу Atlas. Це могло викликати в «гогольфестівських» ветеранів когнітивний дисонанс, а в постійних відвідувачів концертів актуальних українських музикантів — дежавю.

Fleur

Головним чином сучасна музика на «ГОГОЛЬFEST. Вавилон» охопила дві сцени. Інді-вершки зібрали на великій платній Atlas Stage, зовсім молодих і амбітних залишили для меншої і безкоштовної Atlas Open Stage. Ми ж нарахували ще як мінімум два майданчики, де лунали українські музиканти (не беручи до уваги локацію «Бункер» з академічною музикою, під яку на ГОГОЛЬFEST, як завше, відведено окрему програму). У перші вихідні недалеко від відкритої сцени можна було натрапити на платформу від фестивалю UCRAZYANS, на якій протягом 17-18 вересня відіграли K.A.T.Y.A, Dvoe, Myopia та інші. Крім того, 25 вересня у приміщення виставки «Продажне мистецтво» без жодних оголошень і зазначень у програмі на кілька годин «вдерся» пост-роковий фестиваль Space Fest. На заході виступив, зокрема, наш торішній гурт-відкриття — Alinda.

Експансію Atlas на «Платформу» можна назвати поверненням блудного сина, адже рік тому саме тут відбувся перший Atlas Weekend. На місці Atlas Stage тоді розмістилася головна сцена фестивалю, на місці Atlas Open Stage — мала. Цього разу організатори не визначали концепцію кожного зі збірних концертів, але за замовчуванням намагалися ставити в один день максимально близьких за стилістикою музикантів. 17 вересня програму відкрила жіноча лірика (Ольга Пулатова з Flёur, Vivienne Mort, «Один в каное»), 18 вересня балом правила танцювальна музика (The Erised, Alloise, Cepasa), 23 вересня естафету підхопив мейнстрім-рок («Бумбокс», Bahroma). Зрозуміти ж концептуальний задум «збірної солянки» на 24 вересня (Sunsay, DaKooka, «её») та 25 вересня (Antonina Project, The Elephants, Mujuice) нам так і не вдалося — занадто різними були її «інгредієнти» як за жанровою, так і за географічною ознакою.

её

Сюрпризів та інтриг у програмі виявилося не те щоб достатньо — говорити можна хіба про якісь окремі деталі у виступах. Сет львівських рок-ліриків «Один в каное» не відрізнявся від побачених нами раніше нічим, окрім нового перкусіоніста. Лагідні столичні електронники Cepasa показали стабільну якість звуку та віжуалу. Роман Бахарєв із Bahroma став більше рухатися, не скинула обертів у сценічній хореографії Катерина Офілян з «её» (Харків). Попри відхід до синтетичного звучання харків’яни SunSay все ще чудово відпрацьовують живі виступи як повнокровний гурт, чернівчанка ж DaKooka залишилася наодинці — із клавішами, ноутбуком і очевидними труднощами у житті, про які вона ледве не розповіла слухачам під час концерту. The Erised без Ніла Тарасова перетворилися на хаус-дискотеку; «Бумбокс» без басиста, клавішника та барабанника прогнали на ГОГОЛЬFEST стару-нову програму перших трьох альбомів перед листопадовими концертами у Sentrum. Одеситка Ольга Пулатова із Flёur виконала власні пісні та хіти гурту без звичної інструментальної пишноти, а Vivienne Mort, навпаки, набрали бароковості у нових композиціях та свіжих аранжуваннях старих речей зі струнним квартетом. Після компактного формату виступу на Hedonism Festival сумчани The Elephants намагалися більше працювати з аудиторією, але ще не відчули себе повноправними господарями великої сцени.

Найбільшим відкриттям Atlas Stage ризикнемо назвати Antonina Project — нове творче втілення Тоні Матвієнко, в якому фольклорний голос предків пробивається крізь товщу електронних звуків не без озирань на Onuka (сама Ната Жижченко уважно стежила за виступом перед сценою). Феєричним останнім акордом майданчика став виступ москвича Mujuice, під час якого музика, світло та відео-арт злилися в єдиний потік сценічного екстазу, неначе любов і смерть у назві найновішого альбому музиканта.

Mujuice

Охочі до свіжих облич вирушали на Atlas Open Stage, але й тутешній склад виступальників не завжди відповідав здавна знайомому андеграундному духу «Гоголя». Ска-панки «Каблуками по Брусчатке» та неошансоньє Kira Mazur перенесли слухачів в імпровізований кабак, і багато із них, судячи з невимушених танців, були не проти. Crossworlds та «Гуляйгород GG» подихали в спину тій-таки Antonina Project, заміксувавши етнічну музику зі звуками з пультів та ноутбуків на тлі поодиноких викликів на біс від «своїх-розуміючих». Vagabond Specter, на яких ми радили звернути увагу на ReSpublica, на противагу студійній пристрасті до 8-бітного звуку наживо зарядили гаражного року ледве не у стилі Sex Pistols, при цьому відчуваючи себе на сцені помітно скуто. Найкраще втрапляння в тутешній формат-«неформат» — гурт Trip Inside Me, який закривав Open Stage відбірним пост-роком у традиціях підземного майданчика ГОГОЛЬFEST-2015.

The Erised

Словом, цьогорічна обсмоктана фейсбуком «хіпстеризація» ГОГОЛЬFEST найбільше торкнулася саме музичної програми. Жорсткий андеграунд і несподівані музичні відкриття залишилися в минулому: аби почути щось одночасно свіже, небанальне і вартісне, треба було добряче постаратися. Важливо розуміти: при формуванні програми Atlas втримали знак якості та не зробили нічого, що б суперечило їхній іміджевій парадигмі, охарактеризувавши свою присутність на ГОГОЛЬFEST як «фестиваль у фестивалі» і таким чином хитро відвівши від себе вогонь. Але навіщо на подібний компроміс пішов сам фест, промінявши вишукану підпільність на клубне інді та музичний мейнстрім? Стилістичний промах чи навмисний стратегічний хід на поталу комерціалізації (читай: прагненню рости і розвиватися, що суперечить власне свідомо «аматорській» концепції фесту)? До наступного року будемо вважати це запитання відкритим.

Повний фотозвіт із фестивалю — у нашій галереї:

Atlas Stage @ Gogolfest'2016, Kiev

Фото: Марія Федоренко, Валерія Каарна

  •  
  •  
  •  
  •  
Коментарі (0)

Відповісти

Ваш email не буде розголошено. Обов'язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.