Індустрія

Хто така «Люсі» й чому за нею варто стежити

Дівчина повільно натягає пуловер на своє ніжне тіло, секундою після з’являється інша, яка манить поглядом у слоу-мо, кадри змінюються київськими локаціями та дівчатами, що на деякий час зависли в естетиці урбану столиці, з ринком, бабусями, крематорієм, каруселями та під’їздом на вулиці Райдужній. Найцікавіший дебют останніх місяців, що з’явився в інфопросторі відеокліпом на композицію «Досить» — «Люсі» — створив достатньо зачіпок, щоб привернути до себе увагу. Ми спробували розібратися, хто така «Люсі», хто стоїть за її образом та чому за нею варто стежити.

luci01

luci02

«Люсі» зберігає навколо себе шарм невідомості. Перед нами красива картинка в сучасній естетиці, українськомовний трек та прекрасний ґрунт для сторітеллінгу. І не менш прекрасний ґрунт для роздумів. Змішаний фідбек — від аналогій із Луною чи неприязню до візуальної беззмістовності й до захоплених відгуків, що підживлюють самопроголошену сутність проекту як «нової української музики». І якщо поява схожого продукту несвідомо нав’язувалася зовнішніми тенденціями й треба було тільки чекати, то ось, це воно — з однією поправкою. «Люсі» — це не збірний образ усього, що витає в повітрі, це справа іншого виміру, антагонізм сцені, цілком самостійна та самобутня музична одиниця.

Ми скоріше бачимо Люсі, ніж чуємо, за нею цікавіше йти, ніж прислухатися до неї. Вона поділилася тільки одним треком «Досить», і ми уже чекаємо на наступний

Дует Крістіни Варламової, яку можна було помітити раніше в проекті «Цинк», та електронного музиканта Bejenec — Данііла Сєнічкіна — явно різниться з тим, чим виконавці займалися окремо. Якщо для Крістіни основною зброєю була поетична розповідь у фонових гітарних мотивах, а для Данііла кислотне техно є основним видом діяльності, то в «Люсі» все по-іншому для обох. Тут вокальний флоу накладається на мелодичний даунтемпо, що можна розцінювати як полегшену версію традицій електропопу. Хоч набагато важливіше інше.

Такої музики цілком достатньо в зоні досяжності невеликого пошуку в спільнотах ВКонтакте, але основне значення тут надається сторітеллінгу та образній грі. Ми скоріше бачимо «Люсі», ніж чуємо, за нею цікавіше йти, ніж прислухатися до неї. Вона поділилася тільки одним треком «Досить», і ми вже чекаємо на наступний — «Марія Магдалина». Звідки про це відомо? Бо дебютний відеокліп захопив переглядом до останньої секунди, де з’явився тизер майбутньої пісні.

І, нарешті, «Люсі» — це українськомовний продукт. Сміливо? Порахуйте на пальцях обох рук артистів, які вміють (підреслюємо слово «вміють») розв’язати надскладне мовне завдання з багатоскладовістю та мелодичністю фонетики. Порахували? Додайте сюди ще цих двох.

Що цікаво, «ці двоє» з’являлися поки тільки в новинних публікаціях. Ми вирішили доповнити картину дійсності «Люсі» їхнім власним баченням

Люсі – це не конкретний образ, це я, яка є. Щось світле і легке – те, що і звучить у піснях. Щось меланхолійне і танцювальне. Бо танці вивільняють наш дух

Ось, наприклад, міфологія персонажа. Хто така, ця «Люсі»? Данііл розповів:

«Люсія жила в середньовіччі й була дружиною шведського рибалки. Одного разу її чоловік відплив у море, але розігралася буря. Нечиста сила, яка гуляла по землі в цю ніч, погасила маяк, і тоді Люсія вийшла з ліхтарем на високу скелю, щоб освітлювати коханому шлях до причалу. Чорти розлютилися, напали на дівчину й відрізали їй голову. Але навіть після смерті привид Люсії стояв на скелі з ліхтарем».

Яка інтерпретація образу «Люсі»? Крістіна говорить про справжність та паралелі зі своїм «Я»: «”Люсі” вся така натуральна. Знаєш, без тони мейкапу й екстравагантних костюмів. Просто дівчина в старих кросівках. “Люсі” — це не конкретний образ, це я, яка є. Щось світле й легке — те, що і звучить у піснях. Щось меланхолійне й танцювальне. Бо танці вивільняють наш дух».

Про що «Люсі»? — продовжує Крістіна: «Ми говоримо про те, що в нашого покоління не все так погано, як може здатися на перший погляд старшим людям. Просто ми відкритіші до світу, ми вільніші, ми, врешті, краще орієнтуємося в ньому. Ми зовсім не зруйноване покоління, бо ми все ж у щось віримо, а без цього людини, як такої, не існує».

Досить? А це все. Поки що.

Вочевидь, продовження історії «Люсі» чекати довго не доведеться. У шухляді дуету достатньо матеріалу, першоджерела говорять про готовність чотирьох треків, які, імовірно, переростуть до повноформатника вже цієї осені. І якщо говорити про «Нові імена», то «Люсі» – це найбільша інтрига з усіх українських проектів цього року. І вона, імовірно, матиме успіх, що не залежатиме від підтримки медіа, та ходитиме стежками, поки не протоптаними українськомовною музикою.

Фото та анімація з відеокліпу «Досить»

  •  
  •  
  •  
  •  
Коментарі (0)

Відповісти

Ваш email не буде розголошено. Обов'язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.