Індустрія

Поговоримо про музику: найцікавіше з Kiev Music Summit 2016

З 30 вересня по 2 жовтня у столичному смартворкінгу «Сад» відбувся Kiev Music Summit 2016. Він став однією із найбільших галузевих подій за часи Незалежності. 35 годин доповідей, публічних інтерв’ю та воркшопів протягом трьох днів. Мета: зробити певний зріз сучасного стану української музичної індустрії й окреслити перспективи її розвитку. Серед усієї інформації, почутої за цей час, ми спробували вибрати все найвагоміше та найцікавіше на наш погляд.

Про музичні медіа у країні

У рамках своєї доповіді головний редактор блогу про нову українську музику Liroom Олексій Бондаренко визначив головні проблеми, з якими зараз стикається українська музична журналістика: відсутність монетизації медіа та сильної профільної школи для авторів. Як наслідок — отримуємо критичний ліміт професійних, а також авторитетних журналістів, готових писати якісні матеріали за скромні гонорари. Це в свою чергу веде до того, що оглядачі-практики нерідко не встигають охопити увесь пласт нового музичного матеріалу, кількість якого невпинно збільшується.

Проте перспективи на майбутнє видаються позитивними. Одне з проблемних питань якраз має вирішитися — музичні веб-видання Сomma та Liroom будуть спонсоруватися квитковим сервісом Karabas з жовтня цього року. Це дозволить їм розширити штат і суттєво збільшити заробітну плату.

Kiev Music Summit

Про відмінності між українською та західною музичними індустріями

Подібні питання доволі часто порушувалися на Kiev Music Summit 2016. Євген Шестопал, засновник івент-агентства Poptop FM UK, зазначив, що британська музична індустрія може похизуватися наявністю великої кількості профільних асоціацій і союзів, що дозволяють музикантам отримати допомогу та рекомендації в питаннях захисту авторського права та своїх інтересів перед державою. Окрім цього, навіть у містах із населенням у 25 тисяч осіб періодично проводяться нетворкінги, де музиканти спілкуються й обмінюються досвідом — це дає поштовх для розвитку індустрії по всій країні. Україні саме час застосовувати подібну практику, вже звичну для західних колег.

Сергій Малецький з концертного агенства H2D визначив головні відмінності між західною та пострадянською системою роботи в сфері організації виступів. На Заході відбувається жорстке планування турів із заздалегідь визначеними датами, розмір гонорарів визначається спільно з промоутером за системою make your offer (менеджемент артиста може перевірити адекватність пропозиції сторони, що приймає, а іноді — отримати більший прибуток). Окрім того, західні артисти обов’язково підписують контракти, умови яких завжди виконуються. Цього ж вони чекають і від організаторів свого виступу.

У пострадянських країнах доволі часто артисти «старої школи» (а іноді й молоді) готові виступати у будь-яку вільну дату, вони мають фіксований гонорар і не завжди підписують контракти.

Відмінності між цими двома підходами разючі. Проте, за словами Малецького, західний погляд на організацію концертів в Україні не завжди є більш ефективним чи вигідним, як і навпаки — місцеві методи роботи не завжди дають гірший результат. Також варто зазначити, що ця класифікація не є правилом для всіх без виключення артистів.

Про PR у музичній сфері

Йонас Стоун, засновник та керівник британської PR-компанії EPM, вважає, що перш за все, артист має створювати якісний та цікавий матеріал. Жодна PR-кампанія не зробить із нездари зірку.

Kiev Music Summit

Професійний піарник має бути наполегливим, але не настирливим, знайомитися із потрібними людьми (журналістами, організаторами фестивалів, букерами), але не зловживати їхньою увагою та часом. Так чи інакше, ефективнішого методу ніж особисті контакти в музичній сфері поки що немає.

Один із принципів роботи Стоуна: PR-кампанія завжди має бути детально спланована. Це стосується і часових рамок, і підходів до контенту, який піарник пропонує для медіа. Повідомлення мають бути персоналізовані та надходити саме до того адресата, який ними зацікавиться. Нерідко піарники нехтують цим правилом і розсилають безособові прес-релізи до всіх можливих видань — це тільки зменшує ефективність піар-діяльності.

Як зробити з українського фестивалю європейський бренд

За словами Ніккі МакНіл PR-агента Sziget Festival, Exit Festival, Opener та інших популярних східноєвропейських фестивалів, масштабний музичний захід у цьому регіоні може стати привабливим не тільки для місцевих жителів, але й для туристів. В України є потенціал для розвитку фестивального руху: дешеве проживання та відпочинок для іноземців, багата природа та давня історія можуть стати своєрідними козирами для нашої країни.

Kiev Music Summit

Звичайно ж, без фінансової допомоги з боку держави або ж місцевих громад організувати великий фестиваль непросто, але все у наших руках: необхідно на реальних прикладах пояснювати представникам влади, наскільки прибутковим може стати міжнародний фестиваль, а також як він може підвищити репутацію країни в Європі.

МакНіл резюмувала, що європейцям вже давно почали набридати Glastonbury, Reeding & Leeds, їм подібні традиційні фестивалі, вони прагнуть нових вражень і відчуттів. Саме на задоволення цих потреб повинні працювати організатори заходу, який необхідно зробити популярним за кордоном.

ПІДСУМОК:

Звичайно ж, не кожна доповідь на Kiev Music Summit 2016 була наповнена життєво важливою інформацією для всієї аудиторії. Та й не так просто дати об’єктивну відповідь на запитання «Коли по-справжньому цікава українська музика почне монетизуватися?» та «Як в нашій країні створити фестиваль, що стане справжнім брендом?». Проте, варто зазначити, що в цілому захід є логічним продовженням Music Hub, що відбувся 26 вересня у київському клубі Atlas, щоправда, став набагато вагомішою подією для української музичної індустрії. Завдяки камерності події спікери змогли дозволити собі бути відвертими із гостями смартворкінгу «Сад». Важливі речі обговорювалися також за кавою в перервах між дискусіями, а доповідачі були готові відповісти на додаткові запитання особисто.

Kiev Music Summit реалізував те, що Music Hub фізично не зміг через брак часу — він у значній мірі забезпечив нетворкінг серед учасників. Знайомства, обмін контактами, обговорення майбутніх проектів — часу побути на самоті не було ні в кого.

Знайти недоліки можна будь-де. Проте очевидно те, що прогресивні зрушення в українській музиці набирають обертів. Нині Kiev Music Summit 2016 є найяскравішою ілюстрацією цього.

Фото надані організаторами

  • 29
  •  
  •  
  •  
  •  
Коментарі (0)

Відповісти

Ваш email не буде розголошено. Обов'язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.