Індустрія

ШООМ: по той бік «лайва»

Що можуть зробити чотири музиканти, зібравшись разом? Облаштувати свою студію, почати знімати там відео та записувати «лайви» українських (Fontaliza, Secret Avenue) та іноземних (Beissoul & Einius, The Retuses) виконавців. Muzmapa поспілкувалася зі співзасновниками ШООМ про свою атмосферу, курйози на зйомках, «роззуйся чи помри» та перфекціонізм.

Про сусідство зі швейним цехом, капітальний ремонт і назву ШООМ

У ШООМ чотири співзасновники. Ми говоримо з Андрієм Шурпенковим – фотографом, Вовою Корольовим – студентом 1 курсу магістратури Києво-Могилянської академії, Льошею Крапивкою – четвертокурсником НМУ імені Богомольця. Є ще Володя Минцюк, архітектор і дизайнер.

ШООМ

«У мене з Олексієм із 2010 року був гурт, – починає розповідати Вова. – Від нас пішов барабанник, і ми знайшли Володю. Ми репали в різних базах і гаражах. В один прекрасний момент прийшла  ідея: чому би не відшукати локацію і не зробити з неї щось цікаве. Але спершу основною ідеєю було знайти Володі житло, бо він хотів з’їхати від батьків». «Пошуки були тривалими, – підхоплює Льоша. – Ми починали шукати серед усіх цехів і подібних приміщень у всьому Києві. Уже думали зняти на Ленінській кузні, але дізналися, що з шести вечора там зовсім немає світла. На щастя, Володю це спинило».

Завдяки Slando хлопці знайшли приміщення на Нижньоюрківській, 31 – у колишньому швейному цеху, яким одразу надихнули Володю. Тоді там були лиш бетонна підлога, з якої стирчали розетки на 380 В, білі стіни, висіли витяжки на стелі.

«Із Володею ми вчилися на одному факультеті, – розповідає Андрій про свою появу в студії. – На той час я закінчив університет, фотографував, але ми з Володею продовжували спілкувалися. І він сказав: “Чувак, давай я зніму приміщення, і ти зробиш куточок-фотостудіюˮ. Я погодився, і так мене втягнули в цю “двіжухуˮ».

Фінансово в проект вклалися всі разом – використовували власні накопичення, допомагали батьки. Ремонт робили своїми силами переважно Андрій і Володя. Хлопці пофарбували стіни, поклали підлогу, зробили меблі – столи й дивани, пошили штори, поклали килими. Освітлювальну апаратуру Андрій придбав майже на початку. Звукова – в основному власність Вови, окрім барабанів, декількох мікрофонів, стійок і шнурів.

ШООМ, Киев

Приміщення і зараз орендують. Хлопці кажуть, що вартість відносно невелика, зважаючи на метраж – 150 квадратів – і те, що місце доволі відоме. Але все одно сума набігає немаленька, і доводиться багато працювати, щоб її покрити.

Над назвою для студії думали досить довго, і з’явилася вона вже після зйомок перших відео. Її вигадала Вовина подруга, першочергово це була абревіатура «Шёпот услышишь молча», і її сутність – у тому, що кожен може сконцентруватися на чомусь одному в процесі, а потім отримати спільний результат.

Про появу ШООМ_live, команду перфекціоністів і вектор на комерціалізацію

Коли був завершений ремонт і студія обросла обладнанням, у хлопців виникла ідея зробити якийсь проект «від музикантів для музикантів». «Приблизно так з’явився ШООМ_live, хоча тоді він ще не мав такої назви. Ми зрозуміли, що в нас є все, щоб зробити крутий “лайвˮ. Ми дуже надихалися From the Basement Radiohead, це був для нас своєрідний показник. Не знайшли, щоб у Києві хтось робив подібні речі, – розповідає Вова. – Спочатку це був некомерційний проект, бо ми розуміли, що треба з чогось починати, нарощувати досвід. Я щось читав про звукорежисуру, Андрій – про монтаж, Льоша почав підключатися як оператор. Володя задав рух, концепт».

Спочатку музикантів для записів наживо знаходили ВКонтакті. Першим запросили Діму NevenWood. «Це було ще у вересні 2013 року, – згадує Андрій. – За атмосферою “лайваˮ було дуже круто, коли людина приходить і віддається на повну. Ми знімали всю ніч, без достатньої кількості апаратури, і це була якась маленька магія».

ШООМ

Андрій пригадує, як ШООМ пропонували співпрацю для зйомок відео. «Був момент, коли прийшли чуваки з телебачення, канал, який хотів просувати таку тему. Був тест – оператори прийшли, поставили стійки. Режисерка сказала: чуваки, все круто, класне приміщення, робіть три гурти за вечір, а ми демонструватимемо їх в Інтернеті. Ми не погодилися, бо на той час через брак обладнання ми не змогли б це нормально визвучити. Зрештою дійшли до висновку, що треба робити це самим. Але на ту зустріч режисерка привела до нас Антона Прібиткіна з Secret Avenue, ми познайомилися і самі його покликали».

Відео з Secret Avenue досі лишається для хлопців одним із найулюбленіших. «Там є атмосфера приміщення, – каже Андрій. – Тоді все зійшлося: музиканти, в чому вони були вдягнені, стиль виконання, тембр голосу». «За звуком там усе вийшло глухо, але є “брудˮ, який дає настрій. Ми часом самі передивляємося це відео, там була душа», – додає Вова.

«Наша перша зарплата, коли ми цим займалися некомерційно, була мікрохвилівка», – згадує Льоша. Тоді хлопці зняли відео та фотосет для Mercedes-Benz Fashion Week. Зізнаються, що вийшло круто, але не «зайшло», бо завжди хотіли робити щось пов’язане з музикою. Комерціалізували ж процес зйомок “лайвівˮ хлопці приблизно рік тому, коли відчули, що досягли необхідного рівня. «Це було питання совісті, – пояснює Вова. – У команді багато перфекціоністів, і ми не змогли б за першу-другу зйомки брати гроші».

Про зосередженість, складочки на шторах та форс-мажори

У 95% випадків хлопці спілкуються з гуртами неформально, якщо відчувають, що не треба підтримувати ділового тону. Завжди ставлять умови зйомок і уточнюють час, який їм потрібен для бажаного результату. Люблять працювати не поспіхом, щоб зосередитися й ні про що не забути: «Це ж треба бачити, як ми працюємо. Бо якщо, наприклад, якась складочка штор не так висить, то зйомка не почнеться», – коментує Вова. Льоша одразу додає: «У нас є улюблена справа – ходити колом, переставляти камери та дивитися в одну й ту ж картинку». На запис зазвичай іде повний день. Знімають усе по-чесному: не роблять нарізок, повністю записують увесь дубль і по ньому зводять. І саме через ці умови й виникають певні форс-мажори.

«Fontaliza треба було на поїзд, і ми домовилися спробувати зробити все пошвидше. Через брак часу в нас почалася паніка. Це був один із найбільш напружених записів, незважаючи на те, що гурт грав гарно, і “лайвˮ вийшов хороший», – розповідає Вова.

Подібна ситуація була з Svitlo Orchestra. «Будь-які 18 чоловік – це завжди невеликий дитячий садочок, неважливо, школярі це, пенсіонери, вчені чи депутати, – пояснює Льоша. – У кожного з них є до тебе своє запитання чи прохання. А ти тут свої заняття маєш – несеш камеру, штатив, поспішаєш ставити якийсь ракурс». «Ми одразу з ними домовилися, що для їхнього запису нам треба буде значно більше часу. Оркестр прийшов об одинадцятій, і десь приблизно о другій хтось із музикантів каже: хлопці, пробачте, але мені в 16:30 треба дитину з садка забирати. Й одразу в кожного терміново з’явилося якесь своє завдання на цей час. І знову ми почали поспіхом усе писати, – згадує Вова. – Але грають вони дуже круто. Це був класний досвід за звуком і картинкою».

Згадують і про ще одну проблему – «без матюків роботи немає». «У нас завжди найкращий дубль супроводжується через секунду словом “п****цˮ, наприклад. Або “як о***нно булоˮ. Тому в різних наших відео можна побачити, що кінцівка обривається. Ми завжди музикантів попереджаємо: у будь-якій ситуації робіть п’ятисекундну паузу на початку й наприкінці, це дуже важливо», – розповідає Вова. «Найприкольніше – це відчуття, коли ти бачиш, як музикант виступає, це заворожує. Людина дуже круто все зробила, просто ідеально. А музикантові самому це не подобається! Це просто в голові не вкладається. Так вийшло з Мішею Родіоновим у пісні Sagitta, але ми виклали саме цей дубль».

Атмосфера ШООМ: безчеревиковість, без алкогольного угару і з класними музикантами

У самій студії поки що немає системи постійних заходів. Досі до хлопців в основному зверталися з пропозиціями інші: так провели благодійний аукціон улітку, а також презентацію проекту про Київ, у якому взяли участь фотографи з різних країн. «Це був найпотужніший наш івент за наповненістю, – коментує Вова. – Всього тут було десь чоловік 150, а одночасно – 80–90».

ШООМ

Хлопці прагнуть перш за все зробити місце з відповідною атмосферою, тому мають певні правила. Одне з них – у студії всі роззуваються. «Коли сюди мали прийти 120 чоловік, – згадує Льоша, – ми не знали спочатку, як нормально подати це. Але питання вичерпало саме себе: люди бачили, що всі роззуваються, і сприймали це як добру диковинку – ой, прикольно.» «Найправильніше було сказати про це першим відвідувачам, а всі інші робили так само. Крім того, ми прописували це в події: беріть із собою теплі шкарпетки, капці, бо в нас без взуття», – додає Вова.

Зараз хлопці приймають щодо студії важливі рішення. «Ми от нещодавно ходили до сусідів і питали: хлопці, у вас так тепло. Як вам це вдається, чим ви топите? І вони нам відповіли: кошенятками. Ми подякували їм за консультацію і вирішили купити відро кошеняток». Подібні проблеми вирішило б більше фінансування. Хлопці зауважують, що якби воно було необмеженим, найперше, що б зробили – викупили студію та вирішили питання з опаленням. Зазначають, що не модернізували б старе, а створили б щось нове і точно знали, що це «прокатить».

ШООМ

Розділилися думки хлопців щодо тих, кого б вони хотіли записати в ШООМ_live, якби була можливість. Льоша назвав гурт Jungle, Андрій – The Black Keys. Вова згадав про нереалізовані деякий час тому плани записати Blue Foundation, а також запросив би Джеймса Блейка та Kings of Leon. «Володя, певно, записав би Хор Вірьовки. Але ні, це зробив би Володя річної давнини. Зараз його трійка виглядала б так: Зібров, Білоножко, Бобул. Оцих він записав би за будь-які гроші».

Хлопцям хочеться, щоб студія диктувала людям свої умови й настрій, а не навпаки, щоб це був не «алкогольний угар, коли люди ледве виповзають». «У нас є майданчик, купа класних музикантів, – розповідає Андрій. – Хочеться робити атмосферні вечори (але не квартирники, бо це трохи інше), де буде спілкування з музикантами». У ШООМ є намір провести подібні вечори з музикантами, яких вони записували – Secret Avenue, Lakeway, Myopia. «У нас, на жаль, постійно фігурує слово “атмосфераˮ, бо ми справді за нею женемося, – пояснює Вова. – У нас навіть на відео завжди у пріоритеті було передати те, що відчуває музикант, що він намагається сказати своєю музикою».

Фото студії – Андрій Шурпенков

  • 250
  •  
  •  
  •  
  •  
Коментарі (0)

Відповісти

Ваш email не буде розголошено. Обов'язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.