Альбоми

Навігатор: 5 українських альбомів червня

Традиційно літо для української музики — не пора виходу гучних альбомів чи великої їх кількості. У червні цього року релізів було трохи більше десятка, і ми вже не обирали, а просто відкидали зайве. У цьому огляді альбомів лише 5. Однак і в цьому числі знайшлося місце як і для відверто посередніх робіт, так і для приємних несподіванок.

Дебютний реліз screamo-гурту René Maheu, продовження історії «Очеретяного кота», новий r.roo, колаборація Signals Feed the Void з Demian Feriy, «смачна доросла їжа» від Karr, а також вибрані рецензії на дебютники підписантів лейблу Masterskaya Constantine та [O] у червневому «Навігаторі» від Muzmapa.

René Maheu – Hopelessness. Indifference. Death

Здавалося, що український screamo / post-metal уже давно забули як страшний сон андеґраундної сцени. Але René Maheu все повернули, зрештою, не показавши нічого нового. Такий собі флешбек у початок десятих років. Лірика, тематика, аранжування — вийшов би цей альбом хоча б на 5 років раніше, він, можливо, виокремився б серед маси інших своїм продакшном, який зберігає часткову лоуфайність, але зачіпає вдалими мелодичними та структурними ходами. Hopelessness. Indifference. Death — це спроба зберегти жанр, але відсутність модифікацій явно не на руку гуртові, який хоче грати таку музику в 2017-му.

Оцінка: C+

r.roo — delicate reflex part 1

Delicate reflex — другий реліз r.roo в цьому році після березневого shilly-shally, про який ми вже встигли написати, звинувативши в надмірному ботанстві, складності композиції та заграванні з концептуальними підходами. Від своїх слів не відмовляємося, але стосовно першої частини delicate reflex варто скоригувати своє бачення r.roo. У міні-альбомі набагато менше незрозумілостей та інструментального баласту він або мінімальний, або ж цілком доцільний композиційно, із прекрасними кульмінаціями. В основі релізу — пара фортепіано і струнних, накладені на заморочені idm-ритми, загальний мінор втягує в тривалу, подекуди (знову) злючу меланхолію. У центрі міні-альбому — трек will you wait for me, де на вокалі Pauline Seaver (вона доповнює й без того прекрасний продакшн хуками й мелодичними ходами, які мають шанс запасти в голову).

Проект r.roo від Андрія Симоновича цього разу видає інтригу, як мінімум — на наступну частину релізу, а як максимум — на новий рівень своєї музики, яка стає все зрозумілішою й позбувається своїх внутрішніх, надмір концептуальних гріхів, які заважають цій талановитій музиці вийти за межі вузького кола слухачів складного idm.

Оцінка: B+

Constantine – Один

Оцінка Muzmapa: A

«Один» — перше музичне висловлювання Костянтина, і воно вказує однозначно: перед нами виконавець, який живе тим, що він робить, який не зрадив ні себе, ні музику. Тому що, за його словами, музика зради не прощає. Що ж, він має рацію.

Прочитати повністю можна за посиланням.

[О] – Самый Сок

Оцінка Muzmapa: B+

Якщо винести за дужки деякі смакові гуморески, дебютний реліз вийшов більш ніж просто «добре». Хоч музика [О] може римуватися з ONUKA (YUKO?), [О] дає зовсім інший результат. Одержимі цикли «забагато машин / забагато магазинiв» свій навмисною лаконічністю створюють релевантний часові настрій.

Прочитати повністю можна за посиланням.

Karr — Adult Tasty Food

Електроннний дует Karr із новим альбомом «Доросла Смачна Їжа» щоразу рухається до чистішого та зрозумілішого звучання, але все ж не зраджує своєї абстрактності. Karr звикли експериментувати. Тут можна почути і драм-н-бейс партії під ембієнтний синтезатор (Don’t Need To Be), і техно (Drop 8), й елементи тріп-хопу — список можна продовжувати.

Та у всьому цьому не відчувається цілісності — це набір партій, семплів і фраз, серед яких важко віднайти форму. Музика легко стає тлом і не залишає карбу на серці. Під ці композиції можна занурюватися в себе, працювати, а можна і просто забути, що вони звучать. Таку творчість важко оцінювати у звичній системі координат — це музика from the deep underground. Але здається, що саме такого ефекту й намагалися досягти Анна Махогані й Ігор Хофн.

Оцінка: B

Очеретяний Кіт – Налягай на весла

Торік «Очеретяний кіт» святкували ювілей, випустивши альбом «20 кроків». Хто б подумав, що в цієї історії ще буде продовження в її доброму, казковому варіанті? «Налягай на весла» звучить навмисно немодно, в олдскульних аранжуваннях, гармоніях, із прекрасним вокалом (подекуди з хоровим доповненням у багатьох гармоніях). Список feat.-артистів вражає: Катя Chilly, Dakha Brakha й «Гайдамаки» у фінальній пісні «Їхали Чумаки», також Мавка (Ірина Скрипнікова), Тоня Матвієнко, Місько Барбара із «Мертвого півня» в «Піють півні», а вступну «Електричку» записано разом із її автором — Анатолієм Секретарьовим. «Налягай на весла» не зраджує «Котам» виходом на якісь інші жанрові простори (як і за тематикою), вони загострюють на своїх уміннях занурювати в пригоди, не розчаровуючи під час їх розвитку.

Оцінка: A

Signals Feed The Void & Demian Feriy — Непереможне Сонце

Чудовий і доволі експериментальний електро-поп з альбому «Останнє тепло» (2016), про який ми писали на початку року, не приніс дуетові Signals Feed the Void відчутної популярності, яку можна конвертувати в продажі альбому й заповнені зали. Відчувалося, що наступний реліз має бути значно комерційно успішнішим і зрозумілішим. І для цього були всі передумови: виступ у Києві на розігріві в гурту «Электрофорез» довів, що «сигналам» є що показати не тільки в студійному форматі, — за винятком деяких зауважень це ще і яскравий live-гурт.

Але ні, альбом «Непереможне Сонце», записаний разом із мультиінструменталістом Дем’яном Ферієм, ні на йоту не наблизив Signals Feed the Void до зрозумілішого для масового слухача звучання. Це досі експерименти з електронними партіями, що одночасно грають у різних розмірах, незвичні та інколи неприємні семпли, абстрактні та глибокі тексти. Альбом наповнений алюзіями з індуїзму («Васудева», «Калі в Тіні Сатурна»), грецької міфології («Едіп» та, імовірно, «Човен»), занурює слухача в нервовий та хворобливий стан. Ця музика створена насамперед для того, щоб задоволення отримували автори, а вже потім — слухачі.

Її дійсно непросто зрозуміти, для цього треба докласти зусиль (навіть якщо звик слухати різне й у великій кількості). Але в цьому полотні не губиться авторський задум та десятки незвичних ідей і пластів матеріалу, які цікаво вивчати.

Оцінка: B+

Також читайте наш огляд альбомів травня 2017.

Ілюстрації взяті з офіційних сторінок артистів у соцмережах

  •  
  •  
  •  
  •  
Коментарі (0)

Відповісти

Ваш email не буде розголошено. Обов'язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.