Альбоми

Нагібатор: 11 найкращих українських альбомів березня

Сумні новини. Це — останній «Навігатор» українських альбомів місяця. Чому? Тому що музичний редактор постійно валить всі дедлайни і дуже скоро йому розвалять кабіну та відсторонять від текстів. Його жалюгідні відмазки та сопливі благання вже всіх дістали, але ми добрі, тому даємо цьому йолопу останній шанс виправитися у спеціальному квітневому випуску під кодовою назвою «Нагібатор».

Український Майкл Джира, рекурсивний Drudkh, берлінський пост-панк, послідовники Стрикало, перший адекватний локальний клауд-реп, Слава Пакалін, металево-прогресивні Sleeping Head та альбом, про який складно написати щось коротке.

Palmo X

Оцінка: B-

the MAUNT — Escape

Подивіться на саундклауд гурту the MAUNT. Ви побачите, що форматні пісні набирають більше прослуховувань, ніж дійсно цікавий матеріал, який демонструє, що гурт може та вміє у музику. От, наприклад, перший і повністю блідий трек Running набрав 1700+ прослуховувань, і другий не менш заскорузлий трек Otherside — 866. Це дійсно качові та зовсім нецікаві пісні, які чомусь популярніші, ніж загадковий, гіпнотичний, майстерний трек Losing Control.

У гурту the MAUNT є всі шанси для того, щоб стати справді гарним гуртом, що балансує між обслуговуванням поп-культурних смаків слухача та своїми музичними здібностями. І тут не потрібно робити вибір, достатньо лише написати на півтора треки а-ля Losing Control більше. Карт-бланш у вигляді ритм-секції і невеличке просідання по вокалу, але ми віримо і сподіваємось.

Inner Suffering

Оцінка: C+

Neververse — Negative Space

Славу Пакаліна не зупинити. Він розігнався і фігачить реліз щотри місяці. Нічого поганого, але особливий сум у тому, що усі ці релізи  — гарні. Не погані і не «вау!» — просто гарні. Слава — хороший музикант, робить класну готичну електронщину, однак останнім часом його музика надто передбачувана. Ми чекаємо, коли в нього буде більше експериментів, а він все одно видає нам свою класичну електроніку, за яку отримує «четвірки» автоматом. Цей реліз — не виняток. Славо, скільки можна? Де клауд-реп?

Reve Ta Stohne

Оцінка: B

Dead Faith — Mourning Star

Dead Faith дуже нагадують Майкла Джиру з гурту Swans, який вирішив повернутися до акустичного фолку і розтягнутися на кайфову, депресивно-шаманську, напівіндустріальну музику. Майкл Джира постійно виглядає з кожної щілини Dead Faith і криво посміхається, і його капелюх шкіриться теж. Проте це альбом, який зачаровує одразу, з першої пісні, і не відпускає до останньої. Красиво, містично, похмуро, потойбічно, і натиснута кнопка follow на бендкемпі.

Львівський Змій

Оцінка: C+

Omodada Gee — Tretiy

Гурт Omodada Gee випустив альбом, призначений для друзів (хоча, якщо подивитись на статистику саундклауда, друзів в них тисяч із десять). Для закритого квартирника з найближчими друзями музика гурту може стати душевним саундтреком. Якщо ж вийти з хати в розпал вечірки, можна почути, що це найзвичайнісіньке інді, три-чотири акорди на акустиці без будь-яких змін у динаміці. Цей альбом — така собі кімнатна рослина, що ніяк не підкреслює інтер’єр і ніяк з нього не вибивається.

Линия Маннергейма

Оцінка: B

Bichkraft — 800

У 80-х роках у Сан-Франциско був гурт Flipper. Ці хлопці грали дуже важкий, некомфортний, злий і шумний панк. Вони вплинули на важку американську сцену, особливо на улюбленого всіма Курта КобейнаMoby (який розповсюдив легенду, що програв у Flipper аж два дні, хоча це неправда), музикантів Jane’s Addiction, Melvins і Генрі Роллінза. До чого тут це все? До того, що Bichkraft, можливо, і не підозрюють, що музично наслідують великих панків. Так, їх тексти добріші, музика не така шумна та прилизаніша, і різних жанрів в Bichkraft намішано добре — і пост-панк, і нойз-рок, і психоделічні забобони. Однак інколи їх так само важко і цікаво слухати, як Flipper — через навмисне ускладнення музичної форми і загравання з дисгармонією, таке собі fuck you that’s why та because we can.

Пирятин

Оцінка: C+

The Room Without Sun — One More Time With Feelings

Десь у Берліні, у кімнаті без сонця, сидить стражденний чоловік. За вікном постійно йде дощ, завжди похмуро, а в кімнаті завжди холодно. Не дивно, що цей чоловік грає пост-панк — музику меланхолії та рефлексії. Сумні мелодії, холодні гітари, монотонні ритми загортають душу в кокон, ізолюють від реальності та відправляють у подорож всередину себе. Там, в собі, можна буде знайти свої страхи, невиконанні обіцянки та втрачені можливості.

Альбом гурту The Room Without Sun дозволяє повністю вгрузнути у цей весь внутрішній світ і пригадати ніжних Interpol і… виринути з депресії, адже це той пост-панк, в якому є місце надії, особливо коли альбом виходить навесні. Нормальна, міцна робота, яка особливо нічим не виділяється серед інших, схожих за настроєм і рефлексією.

Lemojovie

Оцінка: B+

Banned Society — Candy

Гурт Banned Society зібрав навколо себе купу професійних музикантів славетного міста Дніпра, в якому музика майже вимерла. Серед цих музикантів виділилися і Андрій Попов із культового гурту Jungleman, і хлопці з електронного проекту Monotone. До всього цього має відношення і студія Hi5, про яку ми вже писали. Альбом Banned Society вийшов об’ємний, насичений музикою і повністю кайфовий, на відміну від попереднього незрозумілого релізу, який тільки заклав основу певної рефлексії. Нарешті в нас з’явився нормальний клауд-реп, нехай і англійською мовою, нехай і кілька треків.

 Way Station

Оцінка: C-

Дефект Речи — Из Необузданного

Ой, хто тут у нас? Невже це Валік Стрикало, який ще більше передознувся скейт-панком? Та ні, це дніпровці «Дефект Речи», які підхоплюють кинутий Валіком прапор соціального глуму. Для поціновувачів такого підходу до музики — те, що треба. Пісні про качків, феміністок, мастурбацію, цицьки, усе приправлене юнацьким вульгарним гуморцем, можуть добре зайти під горілку чи на угарному концерті, куди приходять спеціально для того, щоб набухатися. Цікаво, що про ці пубертатні проблеми співають 30-річні мужики — ось що таке відданість культурі! Драйвово! Молодці! Вимагаємо пісню про полюції.

 Way Station

Оцінка: B-

Drudkh — Їм Часто Сниться Капіж

Drudkh — одна з головних блек-металевих команд країни. Їх історія триває вже 15 років, 10 альбомів і, судячи з узятого темпу, зупинятися вони не збираються. Потужний, похмурий, насичений блек-метал, який нікого нічим не здивує, а лише підтверджує тезу, що Drudkh — одна з головних блек-металевих команд країни. Мелодійно, страшно, квінтесенціально — одноманітно, весь альбом на одному ритмі, нудно. І це все — Drudkh та їх альбом «Їм Часто Сниться Капіж». Ось така рекурсія.

 Way Station

Оцінка: B

Sleep In Heads — On The Air

Якось неоготичний гурт Lacuna Coil вирішив, що досить грати музику в стандартному розмірі 4/4 і настав час трошки ускладнити матеріал. Виявилося, що їх барабанщик міг грати тільки в 4/4, гітарист не вмів у соло, а басист не знав, що таке синкопа. Тоді гурт убився, а на його місці виникли Sleep In Heads. Це все жарти, звичайно, та це не скасовує того, що в гурту Sleep In Heads вийшов красивий і спокійний металево-прогресивний реліз. Інколи навіть здається, що музиканти й не напружувалися, коли його придумували та записували — якось дуже легко він слухається і заходить всередину. Гарна, красива, епічна робота, цілком у рамках епічного жанру. А ще там є скрипка.

 Way Station

Оцінка: B+

Onuka — MOZAЇKA

Про ONUKA складно писати коротко, тому що гурт вже виходить за межі музики як такої. Він перетворився на феномен, в якому з’являється все більше й більше різноманітних шарів, які налазять один на одного, формуючи окремий соціокультурний всесвіт, в якому можна довго копатися. На альбомі чутно вплив продюсера Еріка Муке, учасника гурту Deep Forest, який заснував жанр world music. Від експерименту до експерименту ONUKA дорослішає музично, вбирає музичний досвід світу, намагається переробити його на власну мову. Українській музиці не вистачає історій або соціокультурних інтерпретацій музики. На щастя, такі проекти рідко, але з’являються. І ONUKA — один із них. І взагалі назва MOZAЇKA ідеально підійшла б до останнього релізу в дискографії ONUKA, коли вплив і спадщина гурту нарешті складуться в цілісну картину.

Ілюстрації взяті з офіційних сторінок артистів у соцмережах

  • 125
  •  
  •  
  •  
  •  
Коментарі (0)

Відповісти

Ваш email не буде розголошено. Обов'язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.