ПРЕДСТАВНИКИ ТА ОСОБЛИВОСТІ

Готуючи цей текст, я звернувся за коментарем до українського реп-виконавця Андрія Фріла, одного із засновників rap.ua та учасника гурту «На Відміну Від». Мені здалося, що він трохи скептично поставився до ідеї виокремлення люмпен-репу. Андрій зазначив, що реп в Україні в принципі майже відсутній («якісного контенту взагалі виходить 10 треків на рік»), тому говорити про окрему сцену всередині жанру не доводиться. Однак погодився, що є два гурти, які можна віднести до представників люмпен-репу: «Курган і Agregat» та «Сен-Тропе».

Для дослідження я вивчив творчість шести колективів, прослухав та прочитав більшість інтерв’ю з учасниками, почитав звіти з виступів і коментарі на ютубі. Власне, при виборі гуртів я керувався якраз ютубом, обравши найпопулярніші за кількістю переглядів. Таким чином, вдалося виокремити:

За класичним визначенням, люмпени — декласовані, деморалізовані верстви населення, що опинилися на дні суспільства. Люмпенами прийнято вважати волоцюг, жебраків, безпритульних, наркоторговців, злодіїв та шахраїв. Збільшення частки таких верств населення призводить до люмпенізації суспільства і, як наслідок, загального зниження рівня культури.

У мене не було на меті когось образити, а пропонована термінологія може не відповідати чиїмось очікуванням. Та не хотілося називати ці гурти «селянським» репом, тому що сільської тематики в творчості згаданих колективів хоч і багато, але не лише вона одна присутня.

Творчість гуртів перенасичена суржиком, нецензурною лексикою, яскраво вираженою мізогінією, возвеличуванням злочинної культури тощо. Не хочу здатися моралізатором, але ці особливості (а надто й популярність гуртів) сприяють люмпенізації суспільства. Однак, я впевнений, що ніхто з музикантів не ставив собі таких цілей, особливо якщо врахувати, що люмпен-реп — це все ж більше про жарти, ніж про музику.

Вище я згадав, що обирав гурти за кількістю переглядів на ютубі. Це мала вибірка, оскільки я виділив основних представників. Головними характеристиками при виборі були спільні риси, за якими ці гурти можна об’єднати у «сцену всередині сцени».

Гумор

Основу люмпен-репу складає іронія, найчастіше це висміювання певних архетипних образів. Можна сказати, що усі люмпен-реп-колективи — це в першу чергу про жарти, і вже потім — про музику. Хоча, український реп в цілому іронічний. Продовження традиції гумору у люмпен-репі розглядається детальніше далі у тексті.

Мова

Усі гурти співають суржиком і вживають у текстах регіональні діалектизми: «Двісті Boys» — це львівська ґвара, «Курган і Agregat» — слобожанська говірка, «КавалЭри» — поліський суржик, «Сен-Тропе» — полтовська мова, Kurwa Matj — галицька з додаванням польської, і лише «Плюшевый Бруклин» співають переважно літературною українською чи російською. У випадку люмпен-репу використання суржику не стільки додає виконавцям місцевого колориту, як працює на культурну децентралізацію. Це неймовірний хід на фоні проблем із мовним питанням.

У творчості люмпен-реперів можна відслідковувати регіональні особливості загальних феноменів. Наприклад, нейтральний «силян» у текстах «Курган і Agregat» перетворюється на «рагуля» чи «бика» у Західній Україні або «ланцуга» на Поліссі.

Тематика

Особлива любов люмпен-реперів до села (рустикальність в принципі досить трепетна тема для української культури). Тексти чотирьох із шести гуртів оспівують українське село як найвищу цінність в житті українця.

Але не селом єдиним: згадані колективи об’єднує своєрідне ставлення до жінки (і в цілому — до відносин), що межує з мізогінією. Прослідковується схожість у поглядах на соціальні проблеми, але їх згадки зустрічаються не дуже часто. В цілому, люмпен-реп не назвеш соціальним. Детальніше тематика текстів розкривається далі.

Зовнішний вигляд

Переважна більшість люмпен-реперів (із тих, хто оспівує переваги сільського життя) примірюють на себе образ тих, про кого співають. У кліпах та під час виступів виконавці не зраджують традиційному вигляду: базарні спортивки, шкарпетки під в’єтнамки, светри і жилетки з безліччю кишень, темні окуляри-краплі і т. ін. Незмінним атрибутом, який часто згадують і в піснях, є «сумка ряба», вона ж — «сумка клєтчата».

ПОЗИЦІЯ ТА МОТИВАЦІЯ

У статті «Селюки «Деган»: как новый микстейп Кургана и Агрегата изменил украинский рэп» редактор сайту bit.ua Олесь Ніколенко розглядає феномен гурту «Курган і Agregat» і пророкує їм першість на українській хіп-хоп (і в цілому музичній) сцені. Він один з небагатьох, хто по-справжньому вірить у люмпен-реп, і періодично підносить його у фейсбуці. Олесь впевнений, що український люмпен-реп — це не стьоб і не пародія, а найсправжнісінький погляд у дзеркало. Саме тому пісні представників люмпен-репу зрозумілі усім жителям України (на молекулярному рівні).

«Справжність» (трушність) хлопців з «Курган і Agregat» підтверджує й Даша Астафьєва, що записала з гуртом спільний трек: «Вони і в житті такі колоритні та круті». Натомість, хлопці не визнають себе реперами і запевняють, що не вміють читати.

«Ми страдаєм фігньой, а людям нравиться, а нам нравиться виступать. Колись ми стіснялись-стіснялись, а потом виложили на ютуб кліп, який лежав три года, і так воно пішло. Не стісняйтеся, будьте собой!»

Популярність гурту його учасники не вважають успіхом. Тим не менше, жартівливому і несерйозному проекту «Курган і Agregat» вдалося досягти чимало. Так, вони кілька разів збирали солд-аути у столичному Atlas, виступали на фестивалях «Республіка» та «Захід». Крім згаданої роботи з Астафьєвою, музиканти засвітилися на спільному треці з діджеями Tapolsky та VovKING.

«Якби “Двісті Boys” не існувало, їх слід було б вигадати», — вважає львівський доктор філософії Андрій Бондаренко. На його думку, гурт займається антропологічним осмисленням трансформаційних процесів у постсоціалістичній Україні. Поношений «адік» та клєтчата торба як культурний код українців оспівані Братами Гадюкіними та раннім Скрябіним, знайшов своє місце у піснях львівського реп-колективу.

За словами одного з учасників «Двісті Boys», Олександра Кірієнка ака Кіріка, гурт розпочав діяльність чисто заради сміху, причому власного. Ніхто з учасників не думав про наслідки чи результати, але до самої роботи усі поставилися серйозно і відповідально.

«Кайфуєм самі і думаєм — може, іще хтось порже»

Андрій Бондаренко запевняє, що Україна представлена у глобальних трендах саме завдяки таким виконавцям, як «Двісті Boys» чи Дзідзьо. Додаючи до модних трендів трохи місцевого колориту, українці вписують себе у світові контексти. Однак, Кірік не згоден, коли «Двісті Boys» порівнюють саме із Дзідзьо, адже між музикантами велика різниця, а єдине спільне — це хіба що галицький акцент. Втім, він вбачає близькість «Двісті Boys» із гуртами «Сен-Тропе» та «КавалЭри», яких називає послідовниками: «Ми думали, що це шось так просто, а це, виявляється, окремий стіль! Мені подобається, як всі по-різному розвивають одну тему».

«Двісті Boys» записали всього кілька пісень, серед яких вірусне зроби-сам відео на пісню «Ми Бики» та професійний музичний мініфільм «Монтана». Гурт провів кілька виступів, включно із сольним (однак короткотривалим) концертом у львівському ресторані «Сало».

Хлопці з полтавського гурту «Сен-Тропе» спочатку працювали в команді КВК, та згодом почали читати реп. У КВК вони пародіювали село і «приєзжих» — перевдягалися у базарні речі, носили картаті сумки та шкарпетки під в’єтнамки. Ця ж тема стала основною для пісень гурту. Вони висміюють стиль життя людей із села, але не мають на меті когось принизити. Більш того, хлопці вважають, що люди люблять сміятися над собою, а слухачі гурту (з тих, про кого йде мова у піснях) не ображаються, оскільки думають: «Це про того, не про мене».

В інтерв’ю «Громадському» 2014 року «Сен-Тропе» кажуть, що працюють для задоволення глядача і грошей за свою творчість не отримують. Ймовірно, зараз ситуація дещо змінилася: після успішного виступу на Х-факторі та виходу в фінальну частину програми гурт можна почути із кожного холодильника та пральної машини — хлопці стали обличчями рекламної кампанії COMFY.

Учасники «Сен-Тропе» недарма приймали участь у КВК. У цілому, гумор є основоположним в українському хіп-хопі, а два гурти, з чиєю творчістю я ознайомився задля вивчення теми люмпен-репу, взагалі були створені і працюють на базі гумористичних шоу: Kurwa Matj (гумор-кабаре «Вечір Колєг») та «Плюшевый Бруклин» (гумористична студія «Мамахохотала»). Останні називають свій стиль «гумористичним репчиком» і вважають себе першопрохідцями, адже, на думку учасників, гурт сильно відрізняється від наявних колективів українського шоу-бізнесу.

ГУМОР ЯК ТРАДИЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО РЕПУ

«Світ вижив, бо сміявся». Цю фразу іноді приписують Остапу Вишні. Хто б не був її автором, але українську реп-традицію вислів описує дуже влучно. Саме гумор є ключовим в українському хіп-хопі і, можливо, саме завдяки гумору він досі живий. Згадаймо ключові моменти української реп-музики, пов’язані зі сміхом.

  • 1995 рік


    Іронічна пісня ВУЗВ «Сірко», написана спеціально для участі у фестивалі «Червона Рута», стала не тільки візиткою гурту, але й принесла йому перемогу у конкурсі та всеукраїнську популярність. Саме ця пісня відкрила очі українським слухачам і познайомила багатьох із хіп-хопом.

  • 1998 рік


    Дебютний альбом ТНМК «Зроби мені хіп-хоп» поклав початок фірмовому почуттю гумору, що тягнеться крізь усю творчість гурту — від полуниці в кишені Гриця, гімну України від гурту Корн, веселих скітів між треками і аж до Василя Гупала.

  • 2005 рік


    Потап, що вийшов із ВУЗВ, продовжив традицію гумору у сольній творчості («Я всех уже достал своими шутками дебильными» — пісня «На своей волне»), а потім і в дуеті з Настею Камєнських, граючись у тому числі непристойними співзвучними словосполученнями («От сосны, от сосны», «Не люби мне мозги» та інші).

  • 2006 рік


    Володимир Парфенюк, відомий як VovaZiL’vova, також звернувся до жартів. У своєму дебютному треці-візитці «Вова зі Львова» він співає «трохи про себе, як в Шевченка: карі очі, чорні брови».

  • 2007 рік


    Дует «На Відміну Від» стартував з піснею про Чебурашку, що одразу ж зробила гурт популярним (у свій час, можливо, й найбільш закачуваним в укрнеті — лише за перший місяць альбом «Я боюся Чебурашку» скачали понад 40 тисяч разів). Серед переважно іронічної творчості варто згадати також пісню «2012», яка стала настільки популярною, що «На Відміну Від» записали її російською, а потім випустили трек «Продались москалям» як відповідь на реакцію слухачів. Гурт також записав саундтрек до гумористичного шоу «Дурнєв +1».

  • 2016 рік


    Більш сучасні репери з гурту «Грибы» успішно розбавляють кліпи на пісні з першого альбому вставками-скетчами Київстонера ака Бюджетного Гая Річі.

  • 2017 рік


    Найгучнішу подія року в українському хіп-хопі — батл Ярмака і Лоїка, що запам’ятався не панчами, а якраз використанням різних фарсових прийомів (не зовсім доречних у культурі батл-репу) зі сторони першого репера.

Звичайно, у згаданих музикантів не все смішки, але доля гумору в їхній творчості виражена дуже яскраво (у декого вона переважає), і саме це запам’ятовують слухачі. Хоча я й описав приклади з мейнстрімових гуртів, я впевнений, що в андеграунді ситуація схожа.

Люмпен-репери дуже вміло і вдало продовжують гумористичну традицію українського репу. Більшість людей, з якими я спілкувався, готуючи цей текст, переконані, що люмпен-реп — це жарт, і не розцінюють люмпен-реперів серйозно. Важко сперечатися з ними (аргументацією, що люмпен-реп — це «не щось так просто, а окремий стіль», якраз має слугувати ця стаття), адже й самі люмпен-репери роблять усе, щоб їхню творчість сприймали насамперед як жарт. Тут і минуле в КВК, і існування гуртів як окремих проектів актуальних гумористичних шоу (Grupa «Kurwa Matj» і «Плюшевый Бруклин»).

Крім комічної складової в текстах, люмпен-репери часто і активно пародіюють телевізійні шоу або просто знімають короткі жартівливі скетч-відео. Замальовки «Кургана і Агрегата» під вивіскою Seluki TV висміюють телепередачі каналу СТБ: «Хата на Агрегата» («Хата на тата»), «Сімейні Курган мани» («Сімейні драми»).

«Двісті Boys» зняли кулінарний випуск, нову версію кліпу на пісню Юрка Юрченка «Я йду»: «для тих, хто помне і знає» та анекдотичне відео «Страшний сон металіста», у якому репери з гурту голять довгокосого металіста. Власне кулінарне шоу під назвою «Огірки і помідори» мають й учасники «Сен-Тропе», хлопці також знімають лайфхаки для «приєзжих у городі» та схожі на комічні сценки КВК. Подібні відео характерні й для гурту «КавалЭри» — то булькокропи Гіван і Валэра, а згодом вони вже бульбокопи, обігруються також класичні ситуації з ДАІ.

Також гурти уважно стежать за календарем і часто вітають слухачів зі святами. Особливо репери полюбили Новий рік, але й Великоднем і днями народження своїх прихильників не нехтують.

Слід зазначити, що іронія хлопців із «Сен-Тропе» не минула непоміченою: вони стали обличчям рекламної кампанії COMFY. Олександр Жиляєв, керівник діджиталу і бренд-маркетингу мережі, каже, що простота і гумор учасників гурту привертають увагу звичайних людей. І, хоча образ «Сен-Тропе» навмисне гіперболізований, люди його добре знають і розуміють. Задоволені результатами й Banda Agency, які придумали і реалізували цю рекламну кампанію.

Така «простота» досить часто зустрічається в українській рекламі. Недавня кампанія іншої мережі техніки обігрувала суржикові «калідор» та «лісапет» у рекламі за межами міст, хоча у Києві, наприклад, цей самий текст був «окультурений» літературним.

ДО ЧАСТИНИ ІІ