СЕЛО

Андрій Бондаренко називає рустикальність улюбленою українською фішкою. З ним не посперечаєшся — простакуватий образ досить широко та успішно експлуатується у рекламі та масовій культурі. Популярність Вєрки Сердючки, гурту «Тік» чи Дзідзьо — прямі підтвердження. Художнє осмислення сільської естетики відобразилося в творчості представників люмпен-репу та митців жлоб-арту.

Популярний зараз паблік «Файні меми про українську літературу» (ФМПУЛ) частково обігрує сільську тему, але з позицій літератури (цьому передувало відео 2010 року «Українська література: посібник для мудаків» із альманаху «Мудаки. Арабески»).

Зрештою, любов до села якраз і прививається з самого дитинства на уроках української літератури, що традиційно описує сентиментально-ліричні народно-побутові картини із життя українського села.

«Як же вдома ахуєнно»

Курган — Крик душы

Сільське життя — це ідеал гармонійного існування серед природи, духовний оазис національної самобутності, тоді як життя в місті розглядається як аморальне. Переваги села над містом помітні в протиставленні: «Мені нравиться запах сєльськой природи… Тут машин мало і немає заводов» (Курган» — «Крик душы); або «Як не знаєш, де відлить ‒ де хоч, там і сходи, ти ж не в городі» (Сен-Тропе» — Як не знаєш). І взагалі, життя у селі — блаженне: «Я заберу тебе в село, твоїм родітєлям назло. Щитай, що тобі повезло!» (Двісті Boys — Я заберу тебе).

Село і місто — вороги непримиренні, між ними точиться невпинний конфлікт, боротьба невгашена, найчастіше —  із застосуванням біт, кастетів і арматури (Курган feat Agregat — Кровавый кулак): «Не знаю, шо тобі наплели там городські. Ми ще побачим, хто тут бики» (Сен-Тропе — Стасі) та «Не лєзь, ми ж гарадскі, ми тут не мєсні» (Курган feat. Agregat — Кровавый кулак).

Місто — це вічна експлуатація села, яка висисає з нього і матеріальні, і живі соки: «Ситуація случилась у разгарі діскатєки: ми з цим силяном не поділили сімпатічну дєвку» (Курган feat Agregat — Кровавый кулак) або «Городські до наших тьолок лізуть. Пішли відмаслаєм» (Сен-Тропе — Стасі).

Сільська позиція має бути чіткою: «Клянусь ніколи не стать городским!» (Курган feat. Agregat — Сельська клятва), а відступ від неї може бути покараний: «Ти кажеш, шо погано в селі? Давай не тринди! Бо пику наб’ю і поламаю!» (Сен-Тропе — У селові).

Однак є й ті, хто вважає, що «город — не село, в селі жить тяжело» (Курган feat Agregat — Город – не село). У протиставленні «велике-мале» вони змальовують село як символ чогось віддаленого і менш розвиненого. І, хоча підкорення міста може бути непростим: «Ми живемо тут на вулиці ‒ приїхали з села» (Двісті Boys — Ми Бики), розрив із селом приносить свої плоди: «Я вже не з села, бо я вже городський ‒ подивися на [автомобільний] значок» (КавалЭри — Ланцуги) та «Пєрєєхал в город, тепер гудбай село… Тьолки, тачки, клуби, мані ‒ я здєлав себе сам і здєлав це в Полтаві» (Сен-Тропе — У селові).

Схоже до українських письменників, що жили у містах, але марили селом, люмпен-репери вважають, що саме «народність» створює неповторне обличчя української культури.

ЖІНКА ТА СТОСУНКИ

Тема стосунків і кохання превалює у люмпен-реперів. Усі проаналізовані колективи — чоловічі (за винятком гурту «Плюшевый Бруклин», що має у складі вокалістку), а зображення у творчості жінок та стосунків із ними — переважно стереотипно маскулінне, межує з мізогінією. Згадуючи дівчат, люмпен-репери вживають слова «дєвка», «тьолка», «бичка» та інші: «Клянусь називать дєвок тьолками» (Курган feat. Agregat — Сельська клятва), «Я люблю тебе, хоч ти й бичка» (Сен-Тропе — Бичка) та «Тварина, паскуда, гавно собаче, блядина, мразь» (Agregat feat. Курган — «Салат “Изменщица”»). Дівчина може легко і безпричинно отримати в підборіддя: «Малій пообіщав браслєт Пандори на подарок, як узнав я, скіки стоє, ‒ дав у подбородок» (Сен-Тропе — Празднічна).

«Я любив тебе три тижні, хоч і не було в тебе зубів передніх нижніх»

Сен-Тропе — Бивша

Часто жінка в люмпен-репі сприймається як тягар, з наголосом на її фізичні вади: «З Ілонкою мути, пофіг на уси» (Сен-Тропе — Як не знаєш) та «То був звичайний Йосип, а то була вусата мала… Спочатку так ми гуляли, потім купив їй кульок, але вуса все проростали, і я купив їй мішок» (Kurwa Matj — Vusata Mala).

Загалом, жінки зображені як об’єкт задоволення сексуальних потреб: «Всьо-таки на порнухє можна розжиться, тока нада заставлять актріс бриться» (Курган — Растамания). Люмпен-репери відповідно ставляться до них як до об’єктів: «Поколєніє малалєтніх тупих сучєк, вони в мене снімаються всі за рубчик» (Курган — Растамания) та «Аґнєшка  ‒ простітутка, а Влодек ‒ мій братан… Не будь як Влодек, не влюбляйся в простітутку» (Kurwa Matj — Vlodyk ta Agneshka).

У піснях люмпен-реперів жінку описують як нерозсудливу лицемірну особу. Особливий акцент — на зраді, властивій, на думку виконавців, переважно жінкам: «От мажика до силяна ушла ти, так некрасіво, блять» (Курган feat. Agregat — В ставку корабли), «Через місяць узнаю ‒ тьолка бєрємєнна. Я догадувавсь, нєльзя на папку оставлять. Відтепер вона не тьолка моя, а моя будущая мать» (Курган — Растамания), «Тока начало осєннє листя падать, ти начала з другими мужиками спать, блять» (Курган feat Agregat — Салат «Изменщица»), «Хоть Вадім казав, шо шатав тебе в сараї, сплєтням я не вірю, а тобі я довіряю» (Сен-Тропе — Бичка); «Закривав глаза на все, поки не сказали, шо у мене вже найбільші рога на всі Санжари» (Сен-Тропе — Бивша).

 «Ну чо уже я третій день плачу? Бо застав тебе в постєлі, а рядом той хачик»

Сен-Тропе — Бичка

Не менш важливою ознакою для конструювання образу «простого пацана з села» в люмпен-репі є визнання власної чутливості, про що, наприклад, свідчать описи «розбитого серця»: «Ти мені ізмінила, я словно з качєлі наїбнувся» (Курган & Агрегат — Салат «Изменщица»), чи зворушливих почуттів, що виникають в закоханості: «Оказалось, ти — та сама єдина качка в моєму ставі» («Курган» — «Собака»). Демонстрація власних переживань сприяє вирішенню типового внутрішнього конфлікту сучасних чоловіків.

СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ

Загалом, український реп в’яло реагує на актуальні події в країні та світі. Можна згадати, як на початку нульових на хвилі ґрантових програм містами України періодично проводили «молодіжні» фестивалі, на яких були представлені й «репери-проти-наркотиків».

Євромайдан закріпив відносно нову гілку в хіп-хопі — патріотичний реп (наприклад, Freel та Ярмак), а постмайданний період актуалізував мовне питання, поділивши місцевий хіп-хоп на україномовний український реп та російськомовний український реп.

Представники люмпен-репу не дуже часто звертаються до соціальної тематики, але іноді ліричний герой стикається і з такими проблемами. Однією з них є заробітки за кордоном. Оскільки ліричний герой — архетипний персонаж люмпен-репу — це найчастіше житель села, де немає роботи, іноді доводиться шукати щастя на чужині. Уся творчість гурту Kurwa Matj побудована на легенді, що вони — контрабандисти із Мостиськ, які возять у Польщу сигарети і горілку, а звідти «все, що буде заказано».

Найбільше уваги соціальним проблемам, співаючи серйозно про несерйозне, приділяє гурт «Плюшевый Бруклин». Так, вони першими помітили зміни у переформатуванні Укрзалізниці: «В Укрзалізницю назначили рок музиканта, поляка Войцеха Бальчуна» (Плюшевый Бруклин feat. Павло Зібров — Польська Залізниця Лова-Лова) і намагаються хайпанути на недавньому тренді мережі супермаркетів: «Я хочу быть в тренде, дай мне мой пакет АТБ» (Плюшевый Бруклин — Пакет АТБ).

Також гурт — один з небагатьох, хто співає про унікальну бурштинову лихоманку, що розгорнулася в Житомирській та Рівненській областях: «Ти зробив стартап на гроші свого тата. Мій стартап простий: помпа і лопата» (Плюшевый Бруклин — Копаємо Бурштин).

ВИСНОВКИ

Український люмпен-реп має усі якості, щоб зайняти свою нішу у глобальних світових трендах. Використання актуальної в усьому світі реп-музики та експлуатація «сільських» образів і стилістики 90-х робить люмпен-реперів унікальним явищем.

Представлений кількома потужними гуртами зі своїми характерними особливостями, цей піджанр не втрачає популярності, та з кожним роком набирає обертів: сольні солд-аут-виступи, участь у всеукраїнських фестивалях, зацікавленість у виконавцях з боку великого бізнесу і т. ін. Феномен популярності люмпен-реп-виконавців пояснюється їхньою простотою (а отже — доступністю), використанням знайомих з дитинства образів та іронією, що вкоренилася у творчості гуртів.

І якщо український реп в цілому швидше мертвий, то люмпен-реп як «сцена всередині сцени» — «живее всех живых».