Індустрія

#нашімемивсюди: музичні меми України

Дослідження про музичні меми могло б зайняти набагато більше місця, ніж ця стаття. У тексті ми намагалися окреслити межі використання мемів українськими музикантами, виділити основні тенденції та відповісти на запитання, чи існують українські музичні меми взагалі, хто їх створює і для чого.

ХТО ТАКИЙ ДОКІНЗ
І ДО ЧОГО ТУТ ВІН

Термін «мем» вперше використав вчений Річард Докінз ще 40 років тому. Він припустив, що культура розвивається за законами генетики. Докінз стверджує, що вся культурна інформація складається з базових одиниць — мемів (подібно біологічній, що складається з генів). Так само, як і гени, меми розмножуються, мутують, змагаються в ефективності та конкурують за місце в середовищі носіїв.

Мемом може вважатися будь-яка ідея, символ чи дія, що передається від однієї людини до іншої за допомогою мови, письма, жестів, імітації чи навчання. З розвитком комп’ютерних мереж меми отримали нове середовище для розповсюдження та лягли в основу соціального явища — інтернет-мемів.

Інтернет-меми — це інформація, що передається між користувачами (найчастіше у розважальних цілях) у формі зображень, відео, хештегів тощо.

ТЕЛЕГРАМ, СТІКЕРИ, МЕМЧИКИ

Після блокування в Україні соцмережі «ВКонтакте» у минулому році користувачі почали шукати нові платформи для спілкування та розповсюдження інформації (в тому числі зі світу музики): одні завели профілі у фейсбуці, інші почали активніше використовувати інстаграм, хтось продовжив штурхати мертве тіло українського твіттера. Однак кожна зі згаданих соцмереж має свої незручності: алгоритм видачі нових постів фейсбука, «візуальна» спрямованість інстаграма або активний хіба в політичному середовищі твіттер. Тоді українські юзери почали більше приглядатися до телеграма.

У жовтні 2017 року в телеграм-каналі «Новая Украинская Музыка» з’явився допис про стікер-пак гурту О.Torvald:


«Українські гурти потроху освоюють телеграм. Ось, наприклад, О.Torvald запилили свої стікери.
Не знаємо, чи увійдуть вони в ужиток, але зобов’язані показати їх вам».


Гурт О.Torvald завели офіційний канал у телеграмі 12 жовтня, разом із публікацією нового альбому «Бісайди», і додали O.TORVALD X-pack, що налічує 16 стікерів із зображеннями музикантів гурту. Однак активність у каналі протрималася рівно тиждень — останній допис датований 19 числом.

Головного редактора блогу про українську музику LiRoom.com.ua Олексія Бондаренка можна назвати справжнім українським телеграм-піонером. Крім згаданого каналу «Новая Украинская Музыка» (що фактично є ретранслятором новин із LiRoom), він має ще один канал — «Музыкальный гик», у якому публікує власні музичні вподобання та відкриття, а недавно взявся за впорядкування 100 найкращих альбомів незалежної України.

Свою активність у телеграмі Олексій пояснює зручностями сервісу: «Мені подобається лаконічність платформи. Тут перш за все цінується текст, а я люблю тексти — і писати, і читати. Крім того, на канали підписуються люди, яким справді цікаво те, що вони читають. В телеграмі не можна просувати канали, рекламувати чи підсовувати будь-що користувачам. Тобто кожна підписка — це особистий вибір читача».

Обидва канали Олексія Бондаренка (а також кілька подібних підписок від інших українських музичних журналістів) часто потрапляють у підбірки типу «N каналів, на які варто підписатися». Телеграм стає дедалі популярнішим серед українських юзерів не тільки як месенджер, але і як засіб донесення інформації публічними особами. Крім згаданих О.Torvald, офіційні канали у телеграмі з’явилися, наприклад, у представників лейблу Masterskaya та інших музикантів. Поціновувачі творчості Святослава Вакарчука та гурту «Океан Ельзи» створили власний канал для обміну мотиваційними зображеннями із цитатами гурту та новинами із життя музикантів і гурту.

Обмін зображеннями (стікерами) та можливість створювати і використовувати їх будь-ким — одна з унікальних особливостей, що відрізняє телеграм від інших схожих платформ. І за таку можливість охоче беруться й музиканти (або їх прихильники). «Ми зробили набір стікерів по фану, вони задумувалися не як “офіційний стікерпак”, а для швидкої комунікації з друзями», — говорить Максим Іщенко, фронтмен гурту Small Depo. Подібна мотивація була й у «Зэ Джозерс», зазначає ударник і вокаліст гурту Сергій Воронов: «Я зробив наші стікери після того, як побачив стікери Small Depo. Подумав, що було би забавно зробити їх для внутрішнього користування гурту. Тим більше, що смішних фотографій було достатньо. Словом, півгодини, декілька кліків у фотошопі — набір готовий. Загалом, коли хтось пише якусь смішну (або не дуже) історію, зазвичай в реплай летить тематичний стікер. Це весело».

Обидва музиканти підтверджують, що стікери їхніх гуртів недосконалі, і вони самі використовують їх не дуже часто. Реакцією юзерів на свої набори не надто цікавляться, як і не перевіряють статистику їхнього використання (хоча у телеграмі є така можливість). На моє запитання, чи вважає він стікери у телеграмі інтернет-мемами, Сергій Воронов відповідає заперечно.

«Стікери — це вишенька на торті прекрасного функціоналу месенджера “Телеграм”. Не думаю, що поняття стікерів — це мем. Вони, скоріше, створюються на основі мемів. Наприклад, жаба Пепе ніколи не вибивається з топу використовуваних мною у переписках. Популярні треди створюють нові стікер-паки. Тому, щоб зробити популярний стікер-пак, треба самому стати мемом».

УКРАЇНСЬКИЙ МЕМОПРОСТІР І ХТО ЙОГО СТВОРЮЄ

Фронтмен гурту NRavitsa Planet і експерт з мемів Іван Марунич рішучий і впевнений стосовно українських музичних мемів: «Відповідь однозначна — вони існують. Навіть більше, нині музиканти (здебільшого, поп-сцени) самі прагнуть створити музичний продукт, який миттєво отримає розголос та резонанс. Іншими словами — створюють умовний “мем”».

Як приклад, Іван приводить гурт «Время и Стекло», що випускає кожну нову пісню та кліп відповідно до правил швидкого вірусного поширення. Проте подібний ефект має свої недоліки: як і будь-який інший мем, такий кліп буде «жити» кілька тижнів. А основний художній твір – пісня, очевидно, не стане такою, яку будуть наспівувати крізь роки. Винятком можна вважати пісню Monatik’а «Кружит» — незабаром виповниться два роки з моменту виходу кліпу, але трек виконавця досі актуальний.

Учасник гурту Stoned Jesus Ігор Сидоренко добре розуміє важливість мемів у сучасному світі, а тому вважає злочином їхнє ігнорування, особливо при просуванні власної музики. Ігор особисто займається веденням профілів гурту в соцмережах і про особливості використання мемів знає з власного досвіду: «З великими знаннями приходить й велика відповідальність. Користуватися мемами треба вкрай акуратно, а не пхати усюди застарілого Почекуна в кожен анонс майбутнього концерту».

Для того, щоб «мемесити», музичний гурт повинен мати достатню кількість унікальних чинників. Робити мем про самого себе, на думку Ігоря Сидоренка, — неприпустимо: «Використовувати мем для новини про гурт — ок. Домальовувати себе на зображення чувака, що кайфує в навушниках, і дописувати “коли слухаєш %власний гурт%” — дуже не ок. Але коли це роблять поціновувачі твоєї творчості — це дуже навіть ок! Це говорить про визнання твого гурту, можливо, більше за контракт з лейблом чи високі гонорари».

Звичайно, мова у цьому випадку йде про інтернет-славу, але її наявність в сучасному інформаційному просторі — не останній фактор популярності бренду (музичного виконавця) в цілому.

Stoned Jesus — один з небагатьох українських гуртів, що використовує у своїх соцмережах хештеги — активно і за призначенням. Кожен пост супроводжується відповідним набором тегів, що відповідають інформаційному наповненню. Наприклад, для дописів про мерч існує хештег #stonedjesusmerch, турові записи теж маркуються — #fivethundersroartour і т. ін. Популярність мему часто визначається кількістю його використання — основний хештег #stonedjesus тільки у інстаграмі зустрічається понад шість тисяч разів.

Проте, найуспішніший український музичний хештег, мабуть, належить авторству O.Torvald. Титульний трек альбому #нашілюдивсюди не тільки став популярною піснею, але й дав ім’я численній фанбазі гурту, а сам тег в інстаграмі налічує близько 23 000 використань.

Меми в українському музичному андеграунді покликані не розширити коло слухачів, а використовуються найчастіше заради розваги. «Український андеграунд — сам по собі один великий мем, який, однак, не локалізований у одному місці», — вважає Євген Тимчик, вокаліст одеських гуртів The Nietzsche та Septa. На думку музиканта, проблема андеграунду якраз і полягає в надмірній локалізованості та відсутності бажання вийти на ширший загал. Тому «внутрішні жарти» українського андеграунду (за рідкими винятками) не стають публічними і найчастіше викликають усмішку лише у обізнаних.

«Науковиця Біблії мемів» — сайту Know Your MemeАрі Спул пояснює, чому так відбувається: «“Внутрішній жарт”, розшарений серед людей “в темі”, надає їм певного роду право власності на цей мем. Людям подобається гумор, що безпосередньо стосується їх самих».

Дум-колектив Soom (або швидше — його поціновувачі) створили мем навколо однієї пісні гурту. Трек «Камінь», що став візитною карткою гурту, послужив основою для пабліка «Камінь на кожен день», підписники якого публікують різного роду медіафайли та інформацію, що так чи інакше стосуються каміння: від невинних зображень морської гальки чи веселих пам’ятників до «Каменяра» Івана Франка. Зовні паблік віддалено нагадує популярний «Камень в лесу», всередині ж — культ незвичайної пісні, герой якої у стані наркотичного сп’яніння забльовує камінь.

Тепер, здається, жоден з концертів харків’ян не минає без звичних вигуків з-під сцени: «Кова (вокаліст гурту), “Камінь” давай!».

Схожий мем навколо пісні виник у житомирського скрімо-гурту oh, deer!: якось колектив анонсував «смерть» власної пісні «кораблі». Відтоді на кожному концерті музикантів просили виконати саме цей трек ще раз.

Іноді трапляється, що андеграундні «внутрішні жарти» виходять в маси завдяки «скандальності» контенту.

Одним з місць, де генеруються подібні меми, є паблік «Рівненські РОКЕРИ!». Створена для висвітлення місцевої музичної сцени, спільнота досить швидко розширила свою географію на всю Україну і стала кузнею найбільш гострих жартів, пов’язаних переважно із рок-сценою.

Успіх «Рівненських рокерів!» намагалися повторити в сусідніх областях (наприклад, пабліки «Луцькі жмулі» та «Житомир музичний»), однак безрезультатно.

Варто згадати також спільноту «Козацький цитатник», де створювалися унікальні українські меми (у тому числі й музичні). Її метою була «лагідна українізація кацапських і не тільки мемів».

«Козацький цитатник» адаптував назви відомих явищ масової культури відповідно до українських реалій XVII століття (козацькі часи). Таким чином, різні назви українізувалися за допомогою перекладацької стратегії деформації, у якій основне невідповідність оригіналу і перекладу, за рахунок чого досягається комічний ефект. Успіх жарту полягає в тому, що адресати впливу знають мову і культуру як оригіналу, так і перекладу на рівні, який дозволяє розпізнати деформацію.

Основною особливістю умовного «музичного» контенту «Козацького цитатника» був переклад назв пісень (Light My Fire — Запали моє багаття) і назв музичних гуртів (Bring Me the Horizon — Принеси мені небокрай; Михаил Круг — Михась Коло). Також при перекладі  використовувалася локалізація під стереотипне сучасне сприйняття козацтва: Queen Княжна, Guns & Roses Пістолі і чорнобривці, 30 Seconds to Mars Півгодини до Чумацького шляху тощо. Stoned Jesus, потрапивши у горно «Козацького цитатника», стали «Скам’янілим Йсусом», а їхня пісня I’m the Mountain отримала назву «Я — Говерла».

Часом меми народжуються із бажання підкреслити свою повагу до когось. Ріп-офф — використання чужих впізнаваних символів — може набувати певних нових смислів або просто бути гарним візуальним об’єктом.

Київська букінг-агенція 044 Hardcore та тусовка навколо неї іноді запозичує зображення у Black Sabbath, Wu-Tang Clan, Bad Brains чи Київського метрополітену для створення логотипів музичних гуртів, афіш та мерчу.

Бренд одягу Syndicate Original випускає одяг із 2Pac’ом, а NICHOGO SVIATOGO — поруч із класичною стилізованою обкладинкою «Unknown Pleasures» гурту Joy Division робить футболки із цитатою з Віктора Павлика «Ni Obicyanok Ni Probachen’».

Минулого року Макс Журавчак зацікавився ілюстрацією. У процесі пошуку власного стилю він пробував малювати усе, чим на той момент захоплювався, зокрема й музичних виконавців. Найчастіше у плейлисті Макса звучала «свята трійця» сучасного хіп-хопу — Frank Ocean, Kendrick Lamar і Tyler, The Creator. Їх він також намалював, а заразом вирішив перенести зображення на футболки. Так була випущена лімітована серія футболок для друзів, що також зацікавилися принтами.

ЗАМІСТЬ ПІДСУМКІВ

Найбільш заклопотаний музичний ботан інтернету Ентоні Фонтано у своєму недавньому відеоогляді заявив, що майбутнє музичного промоушену — за мемами. На кількох прикладах у попередніх розділах ми побачили, що музичні меми в Україні існують і використовуються не менше, ніж будь-де.

На думку Євгена Тимчика, мем — це чудовий індикатор популярності певних музикантів чи музичної сцени в цілому. Адже поширення будь-якої пісні чи кліпу в інтернеті можна проплатити, а запустити в маси жарт — не так просто. Він вимагає природності та справжнього живого інтересу. Спонтанному неконтрольованому розповсюдженню піддається лише та інформація, яка якимсь чином зачіпає багатьох.

Це підтверджує Ігор Сидоренко — жоден з мемів про гурт Stoned Jesus не був створений кимось із учасників гурту, усі були надіслані друзями та слухачами.

Найчастіше меми в українській музичній сцені створюються задля розваг та розповсюджуються у вигляді «внутрішніх жартів» серед невеличких тусовок. Немає жодного уніфікованого місця, де б архівувалися українські (музичні) меми. Усі вони генеруються та акумулюються у спільнотах «для своїх» (наприклад, «Рівненські РОКЕРИ!»). Подібні спільноти дуже нестабільні, контент в них з’являється рідко, але завжди влучно. За словами Євгена Тимчика, «заядлості та завзятості їм хоч відбавляй».

На відміну від музичного андеграунду, мейнстрім-виконавці використовують меми ще й для просування власної музики. Низьку культуру мемів або невміле їхнє використання Ігор Сидоренко пояснює слабкою музичною організацією в Україні в цілому: «У нас поки що з усім так — від доріг та клубів до, власне, музикантів та їхнього менеджменту. Одиниці можуть дозволити собі смм-ників».

Ефективність та популярність мемів можна розрахувати як за частотою їхнього використання, так і за кількістю їхніх нових версій. Часто меми знаходять нове життя у нових формах чи нових місцях, наприклад, у вигляді принтів на одязі чи стікерів у телеграмі. Олексій Бондаренко називає такі нові форми «дистриб’юторами», завдяки яким меми не втрачають свою актуальність. Музикантам Іван Марунич радить завжди бути готовими до швидкості зміни інформації та вміти вчасно приймати нові правила ринку, щоб не втратити актуальність.

  • 104
  •  
  •  
  •  
  •  
Коментарі (0)

Відповісти

Ваш email не буде розголошено. Обов'язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.