Індустрія

Чому закриваються концертні майданчики: гіркий досвід Одеси та Львова

На початку року головний ужгородський андеґраундний клуб Outsider припинив концертну діяльність: звичний туровий пункт можна було із сумом викреслювати зі свого графіку. Минулого тижня мережу сколихнуло ще дві аналогічні новини. Спочатку Ляна Мицько, концертний менеджер львівського Underground оголосила про закриття закладу, а декілька днів потому одеський More Music Club опублікував схоже повідомлення: через проблеми з орендатором вони мусили припинити організацію концертів. Ми вирішили дізнатися причини закриття двох культових клубів Львова й Одеси та розпитати арт-директорів закладів про ситуації, що склалися.

Мене буквально поставили перед фактом — постом у фейсбуці, де було оголошено про закриття.

Ляна Мицько, арт-директорка Underground (Львів):

Говоритиму зараз не як представниця клубу, а як людина, яка робить у ньому концерти. Головна причина, чому Underground закривається — неможливість продовжувати там бізнес. Наскільки я розумію, у власників виникла конфліктна ситуація з тими, хто здає їм в оренду приміщення. Мене буквально поставили перед фактом — постом у фейсбуці, де було оголошено про закриття. Проте чутки ходили вже давно, про них я розповідала гуртам, які в мене виступали. Чутки дійшли до Києва, й ось ми маємо скандал у фейсбуці.

У мене були забукані концерти та фестивалі, але напередодні я почала потрохи витягувати їх із Underground, бо відчувала триндець, що наближається. На мене схарилися деякі гурти, бо я попередила їх про відміну концертів не за півроку, а лише за три тижні до концерту.

Наразі місць для проведення концертів авангардного спрямування в мене немає. Майданчики, на яких збираються більше трьохсот людей, у мене є, а от що робити з андеґраундною музикою — не знаю. Робитиму концерти у Fest Republic і «Копальня кава». У «копальні» буде в основному джаз, усе інше я переношу в Fest Republic. Деякі заклади запропонували себе як концертні майданчики, але я не могла б букати там нічого, бо це зазвичай ресторани, де робити концерти на постійній основі неможливо.

Попри те, що чутки про закриття Underground йшли вже давно, це трапилось якось дуже раптово. Якраз після того написала пост у фейсбуці про гурти, з якими працювала за ці два роки (більш ніж 100 — Muzmapa), — і тут на мене почало литися гівно, а я навіть не могла щось їм відписати. Беру на себе цей гріх, ну і вгодити всім я не можу, пардон. Дякую тим, хто мене підтримав.

У мене немає часу на якісь депресії, бо до фестивалю Craft Beer & Vinyl Music Festival залишилося менше місяця, — працюємо з командою, як коняки.

Читайте також інтерв’ю Ляна Мицько: як збирати концерти «до двісті» і не скаржитися

От нас попросту решили избавиться и нашли предлог.

Саша Ходосевич, арт-директор More Music Club (Одеса):

Да, плохие новости: нас закрыли без какого-либо согласования и времени на нормальное завершение работы. Предпосылки появились в конце февраля, до этого времени клуб существовал без подозрений, что его деятельность может кому-то мешать. После одного из массовых концертов, на котором были небольшие беспорядки на улице, от владельца поступил звонок с первым и последним предупреждением, что само по себе повергло в шок. После того случая мы приняли меры, чтобы подобное не повторилось.

Немного расскажу, как все устроено. Рядом со зданием, где находится клуб, расположен шикарный отель «Бристоль», от которого и поступила жалоба на шум с улицы. Владелец обоих зданий — один и тот же человек. Он и принял решение о немедленном прекращении работы клуба. Сразу после того, как в конце марта от фасада здания отвалился кусок балкона (что послужило его главным аргументом, ведь для посетителей это может быть небезопасно, хотя здание и окружено ограждением и реставрировалось ранее), мы моментально предложили перенести вход — ведь в помещение клуба есть два входа со двора. На это мы получили отказ. От нас попросту решили избавиться и нашли предлог. Такое возможно только, видимо, в нашей стране, где договорами аренды можно подтереться, ведь идти на конфликт — не вариант, это ничего бы не принесло, кроме финансовых потерь. Клуб все равно был бы закрыт.

Мы мешаем и, видимо, всегда будем. Руководствуясь концепцией, что тишина — это смерть, мы обречены сталкиваться с обывательским непониманием. Сейчас клуб ищет новое место, переносит, по возможности, концерты на другие площадки, готовит новые. Действительно тяжело работать, когда решения зависят от людей, далеких от принципов, которые существуют в цивилизованном мире. Развивать музыкальную культуру всегда было тяжело, но в наше время существуют особые критерии, чтобы развития не происходило.

Клуб обязательно продолжит свое существование, сейчас нам действительно нужна помощь с поиском подходящего места. Учитывая негативный опыт, попытаемся обойти острые углы и создать правильную атмосферу уже на новом месте. В конечном итоге клуб — это люди, которые его делают и в него приходят. Спасибо всем за поддержку, следите за анонсами.

Читайте також інтерв’ю Саші Ходосевича і Саші Капуки (More Music Club) Одеський антагонізм масовій культурі

Фото Ляни Мицько – Максим Сердюк
Фото Саші Ходосевича – з його сторінок у соцмережах

  •  
  •  
  •  
  •  
Коментарі (0)

Відповісти

Ваш email не буде розголошено. Обов'язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.