Звіти

Від «Готики» до Ганді – один концерт Vivienne Mort

Є три речі, на які можна дивитися безкінечно: на розчулену Даніелу Заюшкіну, промені глядацьких рук під час пісні «Сліди…» та космічне виконання клавішника Олександра Лежньова. Але це ще далеко не все, що 6 грудня вдалося почути й побачити Muzmapa під час концерту гурту Vivienne Mort у Києві.

Готично налаштовані

Цей київський концерт відбувся в рамках всеукраїнського туру з альбомом «Готика». Тому готична атмосфера відчувалася на рівні різних органів чуттів: запах розпалених ароматичних паличок в залі Дому освіти і культури «Майстер Клас», містичні мелодії перед початком концерту, на екранах – тематичні зображення та фрагменти з кліпу до пісні «Риба» (із чорним силуетом вокалістки). Відповідного настрою додавали й музиканти, які на сцені з’явилися в чорному одязі й білих масках. Даніела виглядала не менш ефектно, за порівнянням глядачів, пурхала, як метелик. Затяті шанувальники знають, що на концертах вона традиційно виступає босою. Але не цього разу.

Крім Даніели Заюшкіної, клавішника Олександра Лежньова, ударника Гліба Проціва та бас-гітариста Сергія Афанасьєва, в «Готиці» з’явилися ще й дві бек-вокалістки, зовні схожі на представниць відповідної субкультури.Спочатку гурт виконав пісню «Темно», а потім плавно перейшов до нової платівки. П’ять композицій об’єднав реліз, що закликає виходити з готики, бо «все, що є навколо – це лише декорації, щоб ти жив». За словами музикантів, вони не випускали новий альбом у світ, допоки їм не сподобається все.

Глядачі оцінили це «все» – від продуманих костюмів та тематичних слайдів до містично-реалістичних текстів, сильних вокальних та інструментальних партій, харизми та ненаграної театральності водночас. На одному диханні сприймалися «Персефона», «Університет», «Готика», «Маріула» та «Риба». Пісні звучали настільки багатовимірно, що інколи доводилося відчувати себе то в середньовічній Європі, то майже у французькому кабаре, то на гучному українському застіллі.

На словах «як горіли свого часу рожеві поросята на сонці» люди під сценою примудрялися імітувати веселі танцювальні рухи. Інших стримували хіба що сидячі місця, які частково заважали повністю перейнятися атмосферою. Виконання «Риби» стало своєрідною кульмінацією альбому.

Із попередніх альбомів

Символічно, що після пісні «Риба» солістка вперше звернулася до глядачів. «Готика» завершилася, музиканти зняли маски й почали грати пісні з попередніх альбомів. Серед виконаних були «Хао», «Грушечка», «Перейди, місяцю», «Вечір», «За одну хвилину». Буквально з перших нот глядачі підспівували «Голубку». У якийсь момент Дана за звучанням справді перетворилася в птаху, дуже вдало імітуючи голубине «урр». Особливі емоції викликала пісня «300 років без війни», що для багатьох стала своєрідною алюзією на події в Україні. Закінчення пісні словами «Ти більше потрібен на першому фронті, ніж мені…» у поєднанні зі стурбованим голосом Дани змушують побачити й почути більше — такий собі вокальний рентген.

Запам’яталися і стильові та ритмові експерименти в «Ти забув про мене». «Вечір» настроєво чимось нагадав Koop Island Blues. Символічно, що під час пісні «За одну хвилину» із моніторів у зал дивився Махатма Ганді.

Перед піснею «Пам’ятаєш» Даніела запросила глядачів до сцени, мовляв, я вас погано відчуваю. «Ми хочемо любити цілими днями і жодного разу не збрехати собі.  Я б хотіла ніколи ніким не прикидатися. На концертах в мене виходить ставати близькою з великою кількістю людей» — сказала якось в інтерв’ю співачка. Ось це єднання з великою кількістю людей особливо відчутним було в піснях «Сліди маленьких рук» та «Лети», що їх глядачі й попросили «на біс». Свій вихід зі сцени гурт теж детально спланував, і концерт закінчився поклоном під кавер на пісню One гурту U2.

Від променів рук, позитивної енергетики та, за висловом однієї глядачки, унікально зіспіваної публіки, Даніела не стримала емоцій. Можна продумати все, але ніколи достеменно не знаєш, чого очікувати від аудиторії. Після концерту Дана написала у ВК: «Київ любовний, я знов плакала».

Уже після виступу Даніела розповіла, що в якісь моменти їй здавалося, що серце всередині стає більшим. І це, напевно, чи не найбільше щастя для Vivienne Mort.

Viviene Mort

Фото, відео — Максим Сердюк

  • 7
  •  
  •  
  •  
  •  
Коментарі (0)

Відповісти

Ваш email не буде розголошено. Обов'язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.