Brave! Factory Festival відбувся майже тиждень тому. Організатори ще на етапі анонсу здивували масштабністю події — 1 величезний завод, 2 дні, 50 топових артистів. Muzmapa теж святкувала День Незалежності у колі найбільш свободолюбивих.
Незважаючи на погоду, очевидною проблемою Brave! Factory Festival було встигнути скрізь. На щастя, вирішувати глобальну дилему і бігати між The Bug та Zebra Katz не довелося — останньому не вдалося дістатись до Києва у потрібний час.
Першого дня відкритими були 4 танцмайданчика — Antracite (концертний майднчик), Truba (експериментальна музика), Angar (техно) та Depo (хауз). Дороги між локаціями були лише частково освітлювані, тому в пошуку потрібної сцени відвідувачі довіряли силі звуку. Ускладнювала процес грязюка, тому, щоб не впасти, потрібно було бути обережним.
Крім танцполів, на локації були бари, чайна, повноцінний фуд-корт, зони для чілу з можливістю підзарядити телефон та повноцінний арт-простір на території арматурного цеху з інсталяціями в жанрі science art.
Ми відкрили фестиваль з Jagga Jazzist на концертному майданчику Antracite. Під ритми норвезьких музикантів більшість відвідувачів легенько пританцьовувала в такт, були й такі, хто й досі перед входом очікував на браслет.
Паралельно в Angar сет грав Igor Glushko. Angar став улюбленим танцмайданчиком багатьох відвідувачів — саме тут лунало відчайдушне техно, локацію прикрашало оригінальне оформлення із 600 вазонів за спиною у діджеїв, а ще, як не крути, тут було тепло — локація знаходилась у закритому приміщенні.
Truba — локація експериментальної музики, яку біля 00:00 відкривав Voin Oruwu. Виступи у Truba супроводжували відеоінсталяції від Blck Box. Лайв створював відчуття присутності на космічному кораблі, який тільки вирушає з планети у відкритий світовий простір, подорож до якого супроводжують звуки велетенських створінь.
Другою тут виступала Laurel Halo — для тих, хто чув співачку вперше, відкриттям, швидше за все, став її магнетичний та виразний голос. Її ритмічна музика, здавалося, зупиняла час.
Розважену Truba ми змінили на Angar. Тут саме роздавала жару Nastia, вона ставила техно у найкращих традиціях Детройта — танцювали без перебільшення усі. Після Nastia виступали Octave One, вони почали свій лайв настільки доречно, що, затанцювавшись, зміну за пультом можна було помітити не відразу, а за кілька треків.
Трохи за третю ми повернулись у Antracite, де вже грали Brandt Bauer Frick. Тріо з Берліна здивували своїм мінімалістичним звучанням і стали ковтком свіжого повітря після кількагодинного техномарафону. Їх музика доповнювала світанок яскравим інструментальним техно з джазовими мотивами.
Однак ноги вели назад у Angar — там саме розігрався Robert Hood. Кульмінація першої ночі настала саме тоді, серед невгамовного танцюючого натовпу. Танцмайданчик став місцем об’єднання усіх присутніх.
Другого дня йшов дощ, а виступів у закритих приміщеннях (Truba та Angar) заплановано не було. Лишались дві локації без накриття — Depo, Antracite та облаштований від дощу Container, куди ми й відправились на Noizar btb Borys, K. Lobanov, та Alex Savage btb Anna Haleta.
Хочеться виділити лайв Костянтина Лобанова, засновника лейбла Progressive Future, який свої стилем явно не поступається колегам по цеху з Детройта. Його звучання можна охарактеризувати як олдскульне футуристичне електро, яке дуже підходить для запальних танців.
На території масово з’являлися люди в дощовиках — усім охочим роздавали безкоштовні. Відвідувачів було значно менше, ніж першого дня вночі, але манив голос Egyptian Lover — саме на його виступі у районі Метробуду стало людно.
Не пощастило Вагоновожатим — вони грали на Antracite, не захищеній від дощу локації, тому виступ перенесли на дві з половиною години. Попри все, під сценою вривалися найвідважніші.
Виступ The Bug feat. Flowdan and Miss Red перенесли у Container. Попередньо виконавці мали виходити на Antracite — найменш захищену від дощу сцену.
У своєму Twitter The Bug критикував умови, надані виконавцям, тому причиною зміни локації найімовірніше стала її непідготовленість. Та все ж фінальний твіт з фестивалю був позитивним
Despite the organization/sound issues, BIG thx to the Kiev crowd tonight. Mad enthusiastic, madly energetic and made it def memorable. 🐞❤️
— The Bug(official) (@thebugzoo) August 24, 2017
Закривали Brave! Factory Festival Timur Basha, VovaKLK та Shakolin, які не випускали найсміливіших з території Метробуду до шостої ранку. З їх шестигодинного B2B найбільше відклався у пам’яті анреліз, написаний резидентами Closer, Timur Basha feat. Alex Savage — Karlos. Його мелодія ще декілька днів потому не виходила з голови, і викликала посмішку при згадці усього, що відбувалося на території фестивалю.
Brave! Factory Festival — репутаційний фестиваль для Closer, Києва та України загалом. Його робили сміливі та божевільні, щоб надихати інших втілювати неможливе. Бо хто не ризикує, той не танцює у дощовику під Egyptian Lover!
Повний фотозвіт тут:
Фото: Максим Сердюк
66