Альбоми

Навігатор: 11 найкращих українських альбомів січня

Тривав січень 2018 року. Сучасна українська музика, також відома за кодовим ім’ям «сучукрмуз», все відроджувалася та відроджувалася, і кінця цьому ренесансу видно не було. Час подивитися, що приніс на своїх крилах перший місяць нового року.

Злий BRAT, переродження Джима Моррісона та наслідувач Деймона Албарна, типова вечірка в басейні «Пошлої Моллі», нескінченний потік свідомості та авангардний вірш від автора цього огляду.

Zagreb — Wannabe

Оцінка: С+

Zagreb — Wannabe

Дніпровський гурт Zagreb продовжує загравати з пост-панком та new-wave-диско. Новий EP під назвою Wannabe наслідує минулий реліз Betrays Before Explore як музично, так і емоційно — це та ж сама музика, під яку можна й потанцювати, й посумувати. Обидва релізи слухаються як один, поділяючись на ходи, від яких хочеться сказати «Оу, кльово!», і на ходи, від яких з’являється думка «Та досить вже лити цей кисіль!». Проблема Zagreb у великій невпевненості в тому, що вони роблять, а саме у композиційній одноманітності й монотонності. Музика грає собі і грає, стукає і стукає. Хлопцям вистачає гарного мелодизму, але з динамікою потрібно щось робити, бо вона дорівнює нулю.

DoZa — Shaman’s Movie

Оцінка: B

DoZa — Shaman’s Movie

Невідомо, чи оголошували пророки, що Джим Моррісон після смерті переродиться в Україні, однак факт є фактом — культовий у вузьких кругах гурт DoZa дуже наслідує легендарних The Doors. Дебютний альбом гурту Shaman’s Movie міцно тримає атмосферу психоделічно-кислотних відхідняків — коли бед-тріповий пік вже пройшов, залишивши дивне відчуття неспроможності осмислення реальності: «Де я, що відбувається, куди я йду і чому в мене хвилину тому були щупальця, а зараз лише пальці?». Трохи істеричний та дуже іронічний альбом із ухилом у 60-і, теплий, ламповий та інколи моторошний, бо невідомо, чого гурт хоче від твоєї свідомості. Це приваблює.

BRAT — V​$​TAVЛЯЄ

Оцінка: А-

BRAT — V​$​TAVЛЯЄ

Це дуже злий і поганий BRAT. Він вчить поганому, співає про погане, використовує погані слова і, мабуть, відсидів у в’язниці за наркотики рочків п’ять. Але неможливо відмовити BRAT’у в тому, що він дійсно тримає аж до кінця цього злого індустріально-хіпхопового альбому. Це той BRAT, від якого не знаєш, чого чекати — його поведінка непередбачувана; його мораль — загадка; його спосіб мислення — парадоксальний, і про його минуле та майбутнє нічого невідомо.

Це той BRAT, який може вас прирізати вночі чи врятувати від грабіжників, і ніяк не пояснити свій вчинок, бо внутрішні демони BRAT’а значно сильніші, ніж ваші. Це такий собі BRAT із власним світом жахів, у якому він почуває себе як риба у воді. Альбом «V​$​TAVЛЯЄ» — це 11 злих, темних та іронічних треків з чудовим монотонним інструменталом. Попри свою монотонність, розвиток кожного з них неможливо передбачити, і це велика майстерність темного BRAT’а — тримати кожну хвилину прослуховування альбому в напрузі. Слухати та підписуватись обов’язково, якщо ви не живете у світі рожевих котиків і ніколи не виходите на вулицю.

Hains Point — Symmetry

Оцінка: B

Hains Point — Symmetry

Це не той постхардкор, яким чомусь називає себе гурт Asking Alexandria та інші подібні до них пафосні псевдобрутально-сльозливі чуваки, а справжній альтернативно-роковий постхардкор, ближчий до таких гуртів, як Husker Du та Jawbox — мелодійний та живий, емоційний та сумний, зроблений не на конвеєрі, а від великої любові. Hains Point — це одна людина на ім’я Сергій Капітонов, яка живе у Нідерландах і тихенько собі робить те, що подобається — повертає саунд та мелодії американського інді-андеграунду 90-х років у рік 2018. І це в нього виходить добре. Віримо.

Light Matters — Men’s Health

Оцінка: B

Light Matters — Men’s Health

Світле гітарно-акустичне інді-емо частково з Польщі. П’ять зворушливих і ностальгічних пісень для тих, хто полюбляє пригадати минуле. Від цієї музики віє ранньою весною, коли міста ще не повністю прокинулися від зимової сплячки, а природа не розуміє, що робити з навколишнім світом — заморозити його до чорта або зігріти. Приблизно такий настрій міні-альбому Light Matters — нестійкий, меланхолійний і бурхливий водночас.

The Night — War With The World

Оцінка: B

The Night — War With The World

Гучний хардкорний панк з Одеси, міцний, потужний, короткий, мов личинки травневих хрущів. Ну серйозно, зрозуміло, що чуваки поважають традиції хардкору і misfit’ського хоррор-панку у написанні пісень по півтори хвилини (та й то вже опера), але альбом на десять хвилинок — це якесь знущання на відміну від музики гурту, яку хочеться розтягнути на трохи триваліший час. Гарний, чистий театралізований вокал, шквальні ритми, міцні гітара з басом (аж хочеться щось розбити), дурні тексти про кохання та війну зі світом — все за класикою жанру. Дуже яскравий та несподівано приємний реліз, якого дуже мало — це як вмираючого від голоду дражнити шматом сала. Як підсумок — демоверсія альбому виявилася дуже харизматичною та драйвовою, тож чекаємо, коли вийде щось величніше. Чомусь ми певні, що воно того варте.

Somali Yacht Club - The Sea

Somali Yacht Club — The Sea

Оцінка Muzmapa: B

Альбом здається масштабним, але його розміри зменшуються, коли виникає розуміння, що значна частина матеріалу — це самоповтори. Однак ті, хто будуть знайомитися з Somali Yacht Club саме з цього релізу, відкриють для себе впевнену, потужну і красиву роботу. Проте, оцінювати релізи потрібно у контексті творчості самого гурту.

Прочитати повністю можна за посиланням.

Пошлая Молли — Грустная девочка с глазами как у собаки

Оцінка: DUD

Пошлая Молли — Грустная девочка с глазами как у собаки

Ваш улюблений гурт випустив новий реліз — цього разу не про шкідливість мастурбації, а про сумних дівчаток з собачими очима. Взагалі-то гурт «Пошлая Молли» — це історія більше не про музику, а про соціум. Чому гіперболізовано-пубертатні пісні набрали такої популярності не тільки в Україні, але і за її межами? Чому саме гурт «Пошлая Молли» став обличчям і голосом покоління? На альбомі відповіді на ці запитання ви навряд чи знайдете.

Проте ви зможете знайти розвеселий підлітковий електро-панк із текстами, що викликають дрижаки, і які описують сучасну підліткову реальність — або відчайдушне прагнення цієї реальності. Цікаво те, що новий ЕР харківської команди значно ближчий до неї, ніж більшість альбомів сучасних українських виконавців з усією складністю, метафоричністю або закликом до великих дій. Тож поки шановний сучасний український музикант не спить ночами, вкладає у свої тексти купу прихованих смислів, усю свою безодню душі, глибину інтелекту та відточує свої поезії до кришталевого блиску, двадцятирічний хлопчик з Харкова співає про бажання стрибнути в басейн у своєму одязі та про свою класність для вагіни подружки — і це правдивіше, ніж претензії на глибину, відкриття істин та сентиментальні одкровення. Ось вам і обличчя реальності.

Леді Джанк — Я хочу, щоб грав комп’ютер

Оцінка: С

Леді Джанк — Я хочу, щоб грав комп’ютер

Це той жахливий випадок, коли на всьому альбомі немає за що зачепитися. Пісні ніби мелодійні, але ця мелодійність одразу викликає дежавю; тексти ніби про любов та навколишній світ, але вони настільки абстрактні та сповнені кліше, як і тексти будь-якої поп-рок-групи (крім пісні «Дикий громадянин»). Настрій та атмосфера альбому також повністю невиразні — напівмеланхолійна-напівтанцювальна суміш електроніки з трьохакордовим роком. Пісні не запам’ятовуються, бо все це ми не раз чули по радіо, а новий саунд можна назвати «новим» лише для гурту. На жаль, у цього альбому немає власного обличчя — він просто існує як будинок або дерево — є і є.

У цій безликості й полягає трагедія гурту «Леді Джанк». На попередніх релізах гурт грав альтернативний рок без електронних витребеньок з плеяди інших альтрокерів на кшталт Fontaliza та M.Others, який теж неможливо було запам’ятати, і новий альбом у новому звучанні знову спізнився у глобальному сенсі. У музичному ж сенсі «Леді Джанк» використовують прості гармонії та мелодії, які зрозумілі усім, але компроміс із публікою — дуже небезпечна річ, адже намагаючись сподобатись, можна легко втратити власну ідентифікацію.

HeartBlanch — Day One

Оцінка: B

HeartBlanch — Day One

Дуже приємний реліз від київського квартету, тремтливий та меланхолійний інді-рок з невеличкими заграваннями з пост-роком. Слухається це все досить швидко і навіть хочеться ще. Місцями музика нагадує настроєм Blur, а тембр голосу та манера співу — Деймона Елбарна (точніше, спроби зробити не так, як у Елбарна). Якщо і відкривати весняний сезон, то цей емоційно виважений альбом Day One підійде як саундтрек до картин танення криги та блукаючих дворами мокрих котів, і допоможе збалансувати настрій та впорядкувати емоції, які виходять з-під контролю після альбому гурту Light Matters. Єдине, що можна було б запропонувати хлопцям — це попрацювати зі співом, тому що манера місцями досить одноманітна.

Счастливые люди — Время учиться кодить!

Оцінка: Z (Za vidsutnist’ bud’-yakoi tsinnosti)

Счастливые люди — Время учиться кодить!

Яка дивна музика, які дивні тексти! Перед нами — справжній музичний потік свідомості, сюрреалістична гугл-кор поезія. Якби Джеймс Джойс прослухав цей ЕР, він би втопився у цьому бурхливому потоці «свежевыжатых варанов» та «надежды согревающих протуберанцев», проте йому лишається відчайдушно крутитись у труні, виробляючи стільки енергії, що її вистачить на весь Цюрих.

З іншого боку, які претензії можуть бути до потоку свідомості? «Твоя правда — единственный хит, коин-бит, коин-бит», «Бывшие финансисты активируют точку джи / Виртуальной реальности гуляя во ржи», «Не статичен рысак, развевающий гриву / Вряд ли клетку с кнутом назовем мы судьбой» — все це дуже цікаво, і головне, зовсім не обов’язково слухати. Назва гурту «Счастливые люди» після прослуховування ЕР стає зрозумілою — музиканти дуже щасливі у своїх розвагах на самоті у вигаданому світі зі своїми думками та метафорами, які вони намагаються актуалізувати і які, до речі, можна штампувати без зупинки аж до кінця людської цивілізації, наприклад:

Коровий сок налит в стакан
Березовым наполнен ствол
Нет в океанах простоты
Объезжен жеребец войны
В тумане призрачном небес
Цивилизация гремит
В канаве ползает Гермес
Мне улыбается цистит
Айтишник раздает вай-фай
Апдейт логинов правды для
И в фотошопе февраля
Изменчиво грустит трамвай
Корпоративный документ
Администратор и пароль
Этим релизом рецензент
Отбил свое лицо в мозоль.

Ілюстрації взяті з офіційних сторінок артистів у соцмережах

  • 116
  •  
  •  
  •  
  •  
Коментарі (0)

Відповісти

Ваш email не буде розголошено. Обов'язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.